«Свалява має досить великі перспективи в напрямку ІТ», – викладач факультету інформаційних технологій УжНУ Михайло Клименко з Дусина

У свої 25 уродженець села Дусино Михайло Клименко – викладач факультету ІТ Ужгородського національного університету, працівник компанії «SoftServe IT Academy» та відповідальний батько. Свій шлях в ІТ-сферу розпочав з подарованого мамою комп’ютера у 13 років та великого бажання дізнатися щось нове для себе. Згодом зацікавленість переросла у програмування та зрештою вибору свого життєвого шляху.
– Михайле, розкажіть нашим читачам невеличку історію про те, як потрапили на роботу в один з найпопулярніших навчальних закладів Закарпаття?
– Я навчався у Дусинській загальноосвітній школі, після школи вступив до Свалявського технічного коледжу за фахом «комп’ютерна інженерія». Після того, як отримав перший диплом у Сваляві, вирішив продовжити навчання в Ужгородському національному університеті за цим же напрямком, на кафедрі «Комп’ютерних систем та мереж». В УжНУ здобув диплом бакалавра, а згодом і ступінь магістра. Думав, що на цьому все, але наступним кроком стала аспірантура…
– Чому саме інженерія?
– Це пов’язано з дитинством. Коли був школярем, мені подобалась історія та багато інших предметів, але в 7-му класі отримав свій перший комп’ютер, який мене просто заполонив (сміється – авт.). Спочатку просто сидів грався з ним, як і всі діти, напевно, переглядав фільми, далі почались ігри, а згодом спробував перевстановити Windows. Потім наважився вперше розібрати комп’ютер, який близько місяця складав назад (сміється – авт.), методом «перебору». Це викликало у мене неабияке зацікавлення, типу як можна розібрати і як зібрати назад. Далі закрутилось…
– Сусіди не телефонували з проханням прийти розібратись з електронікою вдома?
– Інколи друзі запрошували перевстановити Windows чи встановити якусь програму. Але на той час мене вже більше цікавило десь щось перепаяти, цікавився комп’ютерним адмініструванням. Згадую, коли у нас у коледжі тільки з’явилось програмування, то на перших парах я постійно отримував двійки (сміється – авт.). Саме це і змотивувало мене посилити навчання у програмуванні.
– Зараз в Україні та і в цілому світі неабияку популярність набрала ІТ-сфера через тенденцію великого заробітку. Відкрилось багато комп’ютерних шкіл, однак після завершення навчання іт-шниками стають напевно менше половини. На Вашу думку, якими якостями потрібно володіти, аби дійти до тієї вершини, щоб почати заробляти перші серйозні гроші?
– Тут питання в тому, чи людина обрала цю професію заради грошей, чи через те, що її цікавлять ІТ-технології. Коли я йшов навчатися, ІТ-сфера ще не була на такому «хайпі», тож про гроші я не задумувався. Йшов, так би мовити, за покликом серця через те, що мені цей напрямок дуже подобався. Якщо дивитися на сьогоднішні реалії, то людина повинна постійно вчитися. Такого немає, що ти не вчишся і рухаєшся далі. Ти повинен постійно дізнаватися нове. Окрім технічних навиків, ІТ – це не лише про комп’ютери. Є такий стереотип, що якщо ти ІТ-шник, то сидиш з комп’ютером працюєш собі і все. ІТ-сфера вимагає неабиякої комунікабельності, тому що замовники бувають різні, з різних сфер діяльності, тому тобі десь потрібно і компроміс знайти з людьми і власне знайти підхід до будь-якого замовника. Тому ІТ-шка на даний момент – це і технічна спеціальність, це і про психологію, це і лінгвістичні навики, економічні навики, вміння будувати бізнес-стратегію, це також і маркетинг, дизайн, бізнес-аналіз. ІТ зараз – такий напрямок, який має у середині себе багато сфер. Тому тут варто дивитися, який напрямок обираєш. Але якщо підсумувати у загальному, то перші якості якими потрібно володіти – це систематичність і бажання навчатися.
– Робота в ІТ-сфері – це про розум чи механіку кодів?
– Залежно на якому етапі робота. Коли ти тільки початківець, то більшість роботи – розумова, але й не менша частина полягає в механічності.Ти здебільшого виконуєш рутинну роботу: написання нескладної бізнес логіки або розробка простих інтерфейсів. Тільки після того, як ти пропрацював декілька років, це повністю змінюється. Ти повинен вміти десь промалювати архітектуру, продумати як можна масштабувати проект і т. д. Елемент написання коду тут виступає тільки додатковим кроком саме по реалізації.
– Серед молоді багато охочих зараз стати ІТ-шниками?
– Якщо брати наш факультет, то за останні два роки програмна інженерія посідає у п’ятірці ТОП позицій по вступу в УжНУ.
– Молодь зараз здібніша? Сучасні гаджети допомагають студентам швидше сприймати інформацію?
– Кожного року спостерігаємо різну варіацію здібних та не надто здібних студентів. Але з появою нейронних мереж дуже багато студентів можуть простіше вирішувати поставлену задачу. Тут більше виклик для викладачів. Ти повинен розуміти, чи студент сам реалізував ту чи іншу річ, чи використав той же самий ChatGPT, який дає тобі на основі твого запису відповідь, сам код або підкориговує наданий тобою код, себто ти ставиш запитання, що тобі потрібно, а він видає готовий код при потребі із поясненням, що там написано. Важче стає оцінити знання студента.
На даний момент ми з моїм колегою робимо дослідження з цього приводу за яким можна буде встановити чи це студент виконав завдання самотужки, чи за допомогою якихось інструментів із «штучним інтелектом». У нашій сфері зараз є дуже багато інструментів, які допомагають пришвидшити розробку. До прикладу, є такий інструмент штучного інтелекту, як GitHubCopilot. Ти прописуєш код, а він автоматично пропонує тобі наступний код, який потрібно прописати. Таким чином ти виконуєш тільки половину роботи, а всю іншу за тебе робить інструмент. Зараз розвиток йде до того, що незабаром може з’явитися такий напрямок як prompt-інженерінг, який буде полягати в тому, щоб правильно формувати запити до інструментів штучного інтелекту, і це буде або окрема галузь, або навик який потрібен буде ІТ-спеціалістам.
– Чи думали колись що станете викладачем університету? І взагалі як це відбулось? За рекомендаціями чи захотіли ділитись знаннями з молоддю?
– Реально – ніколи не думав, що колись викладатиму. Але коли працював в одній ІТ-компанії, теперішній мій кум, який був на той час просто моїм ProjectManagerом, запросив мене спробувати викладати, через зростання набору студентів на ІТ-факультет УжНУ. У нас на спеціальності завжди відкриті до роботи із практикуючими спеціалістами, так як це дає можливість бути в тренді того, що потрібно на ІТ-ринку, багато чому це заслуга зав. кафедри, який дає можливість вносити якісь новинки в процес навчання. Я вирішив спробувати. І так вже ось третій рік поспіль я – викладач УжНУ. Ще через три роки маю в планах захищати кандидатську дисертацію.
– Які зараз найпопулярніші напрямки в ІТ-сфері? Назвіть трійку найбільш затребуваних галузей…
– Те, що найбільш зараз на часі та у що найпростіше потрапити – це тестування додатків, далі йде веб-розробка та мобільна розробка. Сюди можна додати дизайн тих самих сайтів та дизайн мобільних додатків. Це три ніші, які на даний час є найбільш об’ємними.
– Якщо порівняти ІТ-розвиток в Україні на міжнародному рівні, то ми сильно поступаємось, до прикладу, країнам Європи чи навпаки – можемо показати гідну конкуренцію? Візьмемо період останніх десяти років…
– Якщо говорити про останні десять років, то в Україні за ці роки ми зробили досить великий крок вперед. Порівнюючи з Європою, можемо впевнено сказати, що по діждиталізації саме України ми Європу в цьому плані обігнали. Взяти до уваги той самий додаток «ДІЯ». Зараз багато країн Європи беруть за приклад наш додаток і прагнуть у себе втілити щось схоже. Тому що додаток «ДІЯ» в рази пришвидшує процес взаємодії із державними органами. Навіть та сама реєстрація ФОПу. Коли я відкривав собі ФОП, то в неділю з вечора подав заявку, а вже на наступний день зранку в мене вже був відкритий ФОП. В жодній країні Європи ви такого не знайдете.
– Робота у Вас не з легких. Як розвантажуєтесь після інтелектуальної праці, адже інколи кажуть, що краще фізично попрацювати ніж розумово…
– Розвантажуюсь просто. Люблю з сім’єю поїхати в Дусино. Відпочити, попрацювати фізично, заодно і морально можна відпочити. Я працюю в ІТ-компанії і паралельно в університеті, тож попри те, що це схожі діяльності, все ж таки люди тебе оточують різні, і ти просто перемикаєшся. Це дуже допомагає розвантажуватись.
– У Сваляві багато талановитих працівників у сфері ІТ? Слідкуєте за цим?
– Так, у Сваляві багато хороших спеціалістів. Знаю значну кількість людей, які працюють у цій сфері в різних напрямках. Зокрема можу відзначити центр бізнес обслуговування «SKYTEK», де свого часу і сам проходив практику. До сих пір підтримую зв'язок із хлопцями з цього центру. Моя діяльність в принципі починалась зі Сваляви. Саме тут мене зацікавило програмування. У цілому Свалява має досить великі перспективи у плані ІТ. Думаю після закінчення війни – це проявиться ще більше…
Спілкувався: Анатолій МОЛНАР
Затишна атмосфера для інтерв'ю: кав'ярня кондитерська «Mirella»