Як народжують свалявчанки: екскурсія пологовим відділенням Свалявської міської лікарні
-
-
>
-
>
-
>
15592
Чимало вагітних обирають для народження дитини пологові будинки або відділення у сусідніх містах – Ужгороді, Мукачеві, Воловці. А все через поширений міф – наче у Сваляві не приймають пологи. Водночас акушерсько-гінекологічне й пологове відділення функціонують у Свалявській міській лікарні безперервно. Сьогодні сюди навідались і ми, аби побачити на власні очі, в яких умовах тут з’являються на світ дітки, а також поспілкуватися із колективом лікарів акушер-гінекологів, які працюють у закладі вже не один рік.
Пологове відділення розташоване на третьому поверсі Свалявської міської лікарні. Одразу за вхідними дверима – красива фотозона для новоспечених батьків із немовлям. Далі – довгий коридор із зеленим забарвленням на стінах. Чуємо плач дитини, мабуть, з маніпуляційного кабінету. Найперше заходимо до завідувачки пологового відділення, кандидатки медичних наук Анни Чернової.
Анно Вікторівно, з початком переймів породілля приходить сюди. Який порядок для оформлення на неї очікує?
– Акушерка заводить історію пологів, породілля підписує згоду на надання їй допомоги, на забір аналізів і, за ситуацією і бажанням, обирає, де їй буде комфортніше народжувати – у пологових залах чи індивідуальній палаті.
Тобто, можна народити дитину і в палаті?
– Якщо жінці комфортніше в палаті, то, будь ласка, можна і там. Відтак кожна палата перетворюється в індивідуальну пологову залу. Проте це все за бажанням породіллі, де їй буде більш комфортно. До слова, маємо дві просторі пологові зали й можемо приймати по декілька пологів одночасно.
Про такі моменти потрібно заздалегідь домовлятися чи це вирішується за фактом?
– Не обов’язково приходити наперед, раді бачити породіллю у будь який час доби – вранці, вдень, уночі. Звичайно, якщо є бажання подивитися й ознайомитися з відділенням, ми завжди раді зустріти вагітну, показати їй умови, розповісти як можна народжувати, як відбуватиметься перебування в післяпологовому відділенні. Усе це для того, щоб людина не боялася й не відчувала дискомфорту чи страху. Буває, деякі жінки, хоча й ніколи не були в лікарні, бояться навіть зайти сюди, але тут не страшно, тут майже, як вдома.
Спільні пологи, під час яких присутній чоловік, популярні і у вашому відділенні?
– Так, народжувати можна з чоловіком. Так звані сімейні пологи дуже на часі, їх багато. При цьому, жінку може супроводжувати й інша близька людина, яка допоможе найкраще в цій ситуації та з ким їй буде найбільш комфортно. Раніше чоловіки боялися, погано було їм під час процесу пологів у жінки, а тепер вони дуже гарно допомагають, я ними просто пишаюся (усміхається – авт.).
Так розумію, є сімейна палата для перебування з чоловіком?
– Дві такі палати є, обладнані відповідно двома ліжками, санвузлом, телевізором. А загалом у нашому відділенні вісім палат: одно- та двомісні. Щоразу стараємося, щоб жінка перебувала окремо від інших пацієнток. Для загальних палат на поверсі передбачено загальний душ і туалет.
Як оцінюєте умови перебування у відділенні?
– Плануємо реконструкцію відділення з ремонтом, щоб покращити умови. Наразі відділення поповнилося найновішим обладнання й устаткуванням. Заплановано переробити більше палат під індивідуальні. З минулого року завдяки благодійникам маємо найсучасніший комфортний комплекс для народжування, який трансформується і під ліжко, і для сидіння, жінка може спиратися на ньому та знаходитися в будь-якій позиції, яка їй зручна та покращить самопочуття під час переймів.
Розкажіть про теперішній колектив пологового відділення.
– Маємо дуже чудовий колектив лікарів акушер-гінекологів, відтак є можливість надавати допомогу породіллям у повному обсязі без додаткових затрат з боку пацієнток. Персоналу достатньо, цілодобово у відділенні перебуває черговий лікар, є лікарі дитячого відділення. Наші працівники мають високий фаховий рівень.
Колектив постійно налаштований з доброзичливим ставленням зустріти породіллю та жінок, які потребують лікування у гінекологічному відділенні. Жінці, яка народила, персонал також допомагає розпочати і надалі успішно проводити грудне вигодовування.
Є випадки, коли ви самі направляєте породіллю народжувати в Ужгород чи Мукачево?
– Жіноча консультація і наше відділення діють за певним протоколом. Відтак якщо передбачаються важкі пологи, чи в дитини, яка ще в утробі, виявлена вроджена вада, то може виникнути потреба направити жінку народжувати у більших містах. Проте жінки, які не потребують спеціалізованої допомоги, можуть спокійно народжувати у наших умовах. Думаю, найкраще народжувати вдома, аби не їхати ні самим, ні з дитиною в інше, хай і сусіднє місто. Тому ми будемо дуже раді бачити майбутніх матусь в нашому відділенні й забезпечимо максимальний комфорт під час перебування як їм, так і новонародженій дитині.
Знайомтесь: працівники пологового відділення Свалявської міської лікарні
Мар’яна Бобик, лікарка-ординатор, акушер-гінекологиня:
У пологовому відділенні Свалявської лікарні працюю з 2004 року. Закінчувала медичний факультет УжНУ, а після 4-го курсу проходила практику у тепер рідному мені відділенні. Відтак два роки залишалося до вибору професії і я захотіла подивитися, чи зможу бути присутня на пологах. Спробувала, нормально сприйняла процес народження дітей, мені сподобалося, тому й зупинилася на акушерстві й гінекології. А в медицину пішла, бо з 9-го класу хотіла в технікум вступати та батько перемовляв мене на медсестру. Тоді я вже сказала, що краще йти на вищу спеціалізацію лікаря.
Не підраховувала скільки через мене пройшло породіль. На початку лікарської практики взагалі було дуже багато пацієнток – за ніч і по п’ять, і по сім діток народжували. Тепер, на жаль, зменшилася кількість, бо і повиїжджали багато, і війна зіграла роль. Тенденція щодо народжуваності ще перед війною знизилася не тільки в нашому районі.
З породіллею обов’язково треба знайти контакт, особливо якщо приїздить породілля, з якою бачимося вперше. Це справді впливає на благополучні пологи. Як лікарка, вважаю, якщо жінка налаштована на добрий лад – в неї ідеально проходять пологи, без усіляких ускладнень, а якщо переживає – починає метушитися, з’являються відхилення. Лікар повинен гарно налаштувати жінку, тоді вона більш нам довіряє і народжує зі спокоєм.
Складні ситуації беру близько до серця. Бувають і затяжні пологи, ускладнення, кровотечі, тиск. Тоді мусимо реагувати швидко й оперативно. Ми ж відповідаємо за два життя – жінки і дитини.
Жінки, які приходять на гінекологічні обстеження у відділення, здебільшого потім тут і народжують, і знайомих приводять, радять їм нас. Ми працюємо не гірше, аніж лікарі в Ужгороді чи Мукачеві, у всіх нас хороша кваліфікація.
У мене є хобі – це випікання тортів, але рідко є час на те, здебільшого в дарунок печу друзям, близьким. А також добре відновлююся на природі, на свіжому повітрі, після доби чергування
Дуже радію немовлятам, я сама довгий період не мала дітей і поки не народила, не мала у контакті з новонародженими того відчуття, як тепер. Завжди хочеться взяти на руки немовлят, притулити до себе, наче то твоє.
Мирослава Лугова, лікарка акушер-гінеколог:
З лютого 2004 року працюю в пологовому відділенні Сваляви. Навчалася в УжНУ на медфаці, на лікувальній справі. Був період, що змінювала спеціалізацію. Я не жалкую, що прийшла в акушерство, жалкую, що не з самого початку своєї діяльності. Мала б більший стаж, але все приходить, як то кажуть, у свій час. До слова, була завідувачкою цього відділення з 2017 по 2022 роки.
Багато вагітних, звичайно, домовляються і наперед, є такі, що обирають саме мене, деякі потрапляють на зміну. Як правило, породілля заздалегідь приходить на знайомство, ми дивимося її картку, збираємо анамнез, показуємо їй наше відділення, пологові зали, палати, обстеження проводимо УЗД, КТГ. Далі консультуємо, домовляємося про наступні огляди. Якщо жінка переживає, ми більше зустрічаємося, спілкуємося, робимо додаткові КТГ чи УЗД, доздаємо аналізи, щоб жінка спокійно себе почувала.
Жінки є з різними психологічними типами: такі, що не переживають, інші дуже хвилюються. Декому важливо, щоб лікар, з яким домовилися, був з нею на пологах.
Бувають ситуації, коли переживаєш як завершаться пологи, а опісля отримуєш приємні відчуття від того, що справилася. Особисто я важко відходжу від якихось нелегких випадків. По-перше, не висипаєшся, по-друге стресуєш, тож мені потрібно 2-3 дні, щоб відійти. Акушерство – така професія, в якій є ситуації, коли не можеш ні на що вплинути. Але змінювати професію я б не хотіла.
Раджу жінкам не боятися пологів, обирати собі лікаря наперед, якщо хвилюються потрапити на бригаду. У нас усі лікарі висококваліфіковані.
Наша завідувачка Анна Чернова завжди допомагає, нам не вистачало такого гінеколога. Бо є багато ускладнених ситуацій, і якщо раніше ми відправляли на Ужгород чи Мукачево, зараз таке стається вкрай рідко.
Раджу породіллям зі Свалявщини народжувати у нас, адже це близько, вдома і родичі сюди прийдуть. Усе, що їх цікавить, хай приходять, запитують, ми все покажемо.
Вікторія Сташко, лікарка акушер-гінеколог, за сумісництвом лікарка УЗД:
У лікарні працюю з 2009 року, закінчувала медичний факультет УжНУ. Відразу після інтернатури прийшла працювати у пологове відділення. Самостійно закінчила курси по ультразвуку і вже після виходу з декрету стала УЗД-діагностом.
Працюю тільки за змінами, адже я – молода мама через те, що пізно вийшла заміж. Тепер у мене в пріоритеті сім’я, тож я тільки під час чергування беру участь у пологах.
З породіллею легко знайти мову, якщо говорити з нею. Зрозуміло, жінки у пологовій залі слабкі, особливо, коли перший раз народжують, бо ж не знають, що відбувається. А ось якщо їм пояснювати, тоді процес пологів вдається легко.
Кожне народження для нас – як хороша подія. Завжди переживаєш, так само як і мама, той перший крик малюка, щоб все було добре. Кожен раз це по особливому емоційно.
Непрості випадки діагностую ще під час вагітності завдяки УЗД. Це щоразу важко, переживаю і розділяю почуття породіллі. Це відбиток на психологічному стані. Дуже важко сказати жінці, що є якісь вади, але треба це робити, щоб поступово підготувати її до можливих труднощів. Адже і вона, і родичі повинні це розуміти, не потрібно цього таїти. На щастя, за моєї практики втрат в пологовій залі не ставалося.
Бажання змінити професії не було. Зазвичай звертаються до мене жінки, щоб прийняла їх на УЗД у будь-який час, але я так не можу, доводиться їм пояснювати, що не маю приватного кабінету.
Буває породіллі обирають народжувати тут через те, що у них малі діти, нема на кого залишити. А головна перевага народжувати у свалявському пологовому відділені – це близько до свого місця проживання.
Олександра Желізняк, чергова лікарка, акушер-гінекологиня:
Працюю у Свалявській лікарні з 2015 року, після закінчення медичного факультету УжНУ та проходження інтернатури. У нас досить специфічна робота, бо ж взаємодіємо і з жінкою, і з дитиною. Коли обирала професію, то виходила з того, з ким мені комфортно комунікувати. З чоловіками не хотіла працювати, бо вони мені здавалися агресивними, зі старшими людьми мені важко було знаходити спільну мову, а ось молоді жінки – це такий контингент, з яким мені дуже комфортно знаходити спільну мову, я їх люблю.
Налагодити контакт з породіллею дуже важливо, адже те, як складуться ці відносини, дуже впливає на результат. Якщо жінка не довіряє персоналу, якщо вона у скованих умовах, якщо концентрується на болю, тоді з нею важко працювати нам і їй важко допомогти. Психологічна профілактика є дуже важливим аспектом нашої роботи, тому ми завжди намагаємося знаходити цей контакт.
Дуже емоційно переживаю моменти, коли трапляються важкі випадки. Навіть після звичайних пологів приходжу додому, обдумую, завжди телефоную породіллі, запитую як її стан, як стан дитини, як у них справи. Завжди турбуюся про всіх своїх пацієнтів, і якщо це були важкі пологи, то тоді відходжу довго, бо я дуже емоційна людина. Але вважаю, що завжди має бути чиста совість, аби сказати самій собі: я зробила все, що могла.
20-22% пологів закінчуються у нас кесарським розтином, трішки менше є вагінальні пологи, які закінчують оперативно. На рівні області це середні статистичні дані. Десь є кесарів розтин ургентний, десь плановий. Ми, як лікарі, завжди виступаємо за природні пологи із залученням партнерів для створення гарної атмосфери. Бо якщо жінка у стресі, повторюсь, з нею важко працювати. Тому якомога лагідніша та дружня атмосфера і, звичайно, фізіологічні пологи. Буває таке, що жінка 9 місяців налаштовується на кесарів розтин, тоді її дуже важко переконати, щось їй розказати і довести.
Під час партнерських пологів набагато легше працювати персоналу. Я дуже позитивно до того ставлюся і вважаю це найкращою практикою в акушерстві.
Для мене новонароджені – це справжнє щастя, вони такі беззахисні, ніжні. Бути дотичним до народження нового життя – це прекрасно і водночас відповідально. Ці емоції дуже незабутні!
Оксана Лучків, лікарка-неонатолог:
У Свалявській лікарні працюю з 1992 року. Під час проходження інтернатури мала спеціалізацію з педіатрії, а з 1994-го почала працювати вже неонатологом. Зізнаюся, навіть не уявляла собі, що працюватиму за цим напрямом, адже бачила себе в медицині педіатром або офтальмологом. Але вийшло інакше. Мій покійний чоловік був терапевтом, а за традицією медиків, дружина в такому випадку мала бути педіатром. Все ж неонатолог іншими словами – це мікропедіатр.
Читайте також: Моя професія: свалявська лікарка-неонатолог Оксана Лучків
Новонароджених малюків спершу оглядаю, дивлюсь чи потрібні якісь маніпуляції здійснити, або надати реанімаційну допомогу, в разі чого підключаю їх до кювезу. Зазвичай я присутня в пологовій залі, але в разі нічних пологів не завжди. Мене викликають під час передчасних, патологічних пологів, кесаревого розтину, за потреби в будь-яку годину доби. Не встигаю відновлюватися після робочих змін, бо четвертий рік працюю одна за цією посадою. Навіть у суботу-неділю приходжу на обхід по палатах.
Ніколи не підраховувала скільком малюкам врятувала життя, хоча в практиці звичайно бували непрості пологи. Нещодавно двійня народилася – 1200 і 1300 кг, але «витягли» їх і, слава Богу, діти наразі в мукачівській лікарні перебувають, набрали по 2 кг.
На щастя, за минулі три роки ніхто з немовлят не помер. Звісно, коли таке було, то важко психологічно відійти. Взагалі й при здорових пологах нервуєш, але показати свої нерви у пологовій залі неприпустимо, адже мене не почує ані медсестра, яка асистує, ні лікарі, тому треба тримати себе в руках.
Вже багато років працюю, а коли народжується нове немовля завжди дивуюся, як вони були створені. Не зрозуміло, як вони могли із маленької яйцеклітини перетворитися у справжню людину. Це ніхто не може пояснити, лише Бог!
Підготувала: Ольга МОЛНАР
Більше інформації про Пологове відділення Свалявської міської лікарні дивіться у відеорепортажі від інтернет-видання Район.Свалява:
