14 років прикутий до ліжка: історія свалявчанина, яка не залишить вас байдужими
У кожного з нас є пам'ятні дати, які зазвичай стосуються позитивних змін чи моментів нашого життя. Проте не в людини, про яку ми розповідатимемо наразі.
Завтра, 7 вересня, виповниться 14 років як чоловік прикутий до ліжка.
Його звуть Ігор Яник, живе в селі Росоші, що на Свалявщині. Йому 49 років.
Історія його життя тривала, як і у всіх: робота, рідні люди, дім та плани на майбутнє. До того рокового моменту, коли доля 35 річного Ігоря, розділилась на «до» і «після».
–Я повертався додому на велосипеді. Біля сьомої години вечора вже спускався вниз по дорозі біля автозаправки, що на «Берегах», назустріч мені рухались роми на возі з кіньми. І трапилось так, що машина їхала на обгін, виїхала на зустрічну смугу і зачепила мене. Я лежав на своїх ногах. Численні переломи ніг та травма спини зробили мене лежачим інвалідом. Лікарі не давали жодних шансів на життя. Вставати я не можу, тільки підіймаюсь за ручку, яку мені зробили разом з ліжком, коли забрали додому, - згадує чоловік.
Як розповідає матір Ігоря, окрім того, що він лежить, також під'єднаний до катетера, який здійснює прийом сечі в окремий резервуар:
– Насправді дуже важко. Мені 74 роки, я живу і доглядаю сина сама, в мене самої онкологія (рак шкіри), недавно мені видалили одну нирку. Нам також допомагає невістка меншого сина, Галина. Вона єдина, хто в нас працює, хоча і в них свої проблеми - в її синочка порок серця, то всі гроші йдуть на постійні обстеження та лікування. Ігор найстарший в сім'ї. Живемо за мою пенсію в 2 тисячі гривень та його 2 тисячі. Всі гроші без перебільшення йдуть на ліки Ігорю. Те, що отримали - те і віддали, - зі слізьми на очах розповідає пані Ганна.
Невістка Галина показує нам приміщення, схоже на невеличкий склад, в якому вони планують зробити кімнату для хворого, адже, зі слів жінки, щоб помити чоловіка, його везуть в інший кінець села до брата, бо ванної кімнати в них в домі немає. Та й живуть вони в дуже тісних умовах з мамою. Одна кімната і маленька кухня.
– Ми плануємо тут зробити окремо душову кабінку для нього, обладнати ліжко, забрати поріг, щоб він зміг на пряму виїхати на подвір'я. А для цього нам необхідні лише двері та невеличке вікно, все інше будемо намагатися зробити власноруч.
Інколи ми жаліємось на життя та зовсім не знаємо, що є люди, в яких доля набагато гірша, ніж у нас. Прикладом є сім'я Яників, де мати з останніх сил робить все, аби підтримати життя та діяльність рідного сина.
Якщо у вас є бажання допомогти Ігорю чим небудь, ви можете звернутися безпосередньо до пані Галини за номером телефону:
+380509928682 або ж пожертвувати на картку Монобанку 4441 1144 5230 7166 Галина Яник.