«Якщо не буде підтримки, то можемо загубити лікувальний заклад», – Мирослав Мелеш
-
-
>
-
>
-
>
4314
Цьогоріч у Свалявській міській лікарні відбулися кардинальні зміни. По-перше, лікувальний заклад набув нового статусу у зв’язку із проведеною адміністративною реформою, а по-друге, змінилося керівництво після звільнення багаторічного очільника Олександра Сурана.
Інтернет-видання Район.Свалява неодноразово писало про різні ситуації у лікарні, серед яких було і чимало нарікань від пацієнтів. Тож на власні очі вирішили побачити, чи змінилося щось в установі після реорганізації.
Про те, які справи у медзакладі зараз, як лікарі витримали епідемію ковіду, які питання є найболючішими на сьогодні та чи є перспективи вийти на новий рівень розвитку, ми встигли розпитати у виконуючого обов’язки головного лікаря Мирослава Мелеша.
— Ви не так давно очолили лікарню?
— Відносно недавно. Я із 13 березня виконую обов’язки директора КНП «Свалявська міська лікарня».
— Важко було входити в ритм роботи?
— Дуже важко, бо до того я займав і займаю посаду медичного директора, це стосується більше медичних питань. А тут відразу юридичні, економічні питання, які треба було практично вивчати з нуля. Це досить важко, адже робота суттєво різниться від попередньої.
— Скільки часу існує лікарня?
— Взагалі лікарня існує з 1949 року. Тоді це був медзаклад районний, а у зв’язку з тим, що пройшла реорганізація та адміністративно-територіальна реформа, засновником Свалявської лікарні замість колишньої Свалявської райради є Свалявська міська рада.
— У чому полягають основні зміни у зв’язку з тим, що утворилась ОТГ і лікарня перейшла на інший баланс?
— Кардинально змінилося фінансування не тільки нашого, а й усіх лікувальних закладів. Тобто лікарня перестала бути бюджетною організацією, а стала комунальним неприбутковим підприємством, тож фінансування закладу передбачається за результатами наданих медичних послуг. Для цього створена Національна служба здоров’я в Україні, яка моніторить оці послуги і, відповідно, ми заключаємо з ними контракт на їх оплату.
— Станом на сьогодні які медичні послуги надає лікарня?
— Медичні послуги у нас законтрактовано за шістьма пакетами. Це хірургічна допомога дорослим та дітям, стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій, тобто терапевтичний пакет, це супровід вагітних в амбулаторних умовах, надання медичної допомоги при пологах, надання допомоги хворим при COVID, надання амбулаторної допомоги хворим без хірургічної операції, а також пакет по паліативній допомозі в стаціонарних умовах.
— На базі закладу є хоспіс?
— Власне, хоспіс ми не організовували, бо це означає витрати і організація відділень, плюс треба відповідний персонал, тобто збільшувати штатну чисельність працюючих. Ми пішли іншим шляхом і відкрили у кожному відділенні по два ліжка для таких хворих й отаким способом вирішили це питання.
— Після реорганізації закладу згідно нової реформи штат працівників змінився?
— Так, штат трохи зменшився, тому що тут треба розуміти ситуацію: коли лікарня була бюджетною установою і фінансувалася по кількості ліжок, до неї була прив'язана кількість ставок. Тепер ми орієнтуємося на те, що надаємо медичні послуги і, відповідно, ті ставки та посади, які в процесі реорганізації виявилися неефективними, були частково скорочені. Тепер теж проходить скорочення чисельності персоналу і до кінця року ще буде одна хвиля. Чому? Тому що треба розуміти, що дісталося нам у спадок. Те, що штат роздутий, а фінансування менше. Треба виходити якось з положення. При чому, не зменшуючи спектру надання медичних послуг населенню.
— Зайнявши нову посаду, з якими основними проблемами Ви зіштовхнулися в першу чергу, і які виникли вже в поточному етапі?
— Основною проблемою було юридичне оформлення нашого лікарняного закладу, тому що зміна власника потягнула за собою ряд юридичних питань, тобто перереєстрацію, зміни у ліцензіях на медичну практику. Практично всі документи юридичні й установчі треба було повністю переробити. Крім того, ми іще проходили акредитацію, яку успішно отримали вже як новий заклад «міська лікарня».
Друга проблема – треба було вирішити питання про зайнятість медичного персоналу, адже треба зрозуміти, що такий стан речей, який є на сьогоднішній день, не задовільняє ні пацієнтів, ні лікарів. Треба трохи відходити від того стереотипу, що прийшов на роботу, переспав і отримав зарплату. Тепер зовсім по-іншому треба перебудувати роботу, тому що послуга має надаватися цілодобово, нонстоп, 24 години сім днів на тиждень. І кожен має бути зайнятий та відповідно навантажений. Якщо десь було розпилення на півставки, на четвертину ставки, то ми донавантажили тих працівників, які відповідно можуть виконувати цю роботу, оптимізували кадри.
— У вас проходять лікування мешканці інших громад?
— Свалявська лікарня – це є заклад охорони здоров'я, який надає вторинну спеціалізовану медичну допомогу. Якщо при поділі на територіальні громади первинна медична допомога теж поділилася, то вторинну не ділили. Воно і не є доцільно, тому що ми обслуговуємо жителів колишнього Свалявського району і самі розуміємо, що не кожна територіальна громада зможе собі побудувати нову лікарню, оснастити її, забезпечити кадрами, фінансами. Але філософія у цьому питанні яка: що ми надаємо медичну допомогу всім, хто до нас звертається. Тобто за пацієнтом закріплено право вибору і лікаря, і лікувального закладу. Якщо пацієнт говорить, що він хоче проходити лікування в Свалявській лікарні, то ми практично йому не можемо відмовити. І якщо пацієнт вибирає того чи іншого лікаря, то ми теж йому в цьому не можемо відмовити. Так що у нас лікуються не тільки жителі Свалявського району, а й відпочиваючі, які перебувають на базі наших санаторно-курортних закладів, а також люди, які з тих чи інших причин опиняються на території району.
— Скільки відділень зараз функціонує?
— Зараз у лікарні є весь набір відділень, які необхідні для функціонування вторинного закладу. Це терапевтичне відділення, хірургічне, акушерсько-гінекологічне, травматологічне, педіатричне, реанімаційне, неврологія, інфекційне, приймальне, ну і ряд допоміжних служб: рентгенологічне відділення, відділення переливання крові, центральне стерилізаційне, фізіотерапевтичне, відділення функціональної діагностики. На базі нашої лікарні також працюють лабораторії: клінічна, бактеріологічна та експрес-лабораторія.
— У вас є акушерсько-гінекологічне відділення. Скільки діток народжується?
— У нас в середньому за рік народжується біля трьохсот дітей, за це півріччя є 124 новонароджених.
— Як заклад пережив пандемію COVID?
— Спалах COVID був для нас дуже великим викликом. Спочатку ми були віднесені до лікарні третьої черги і направляли хворих у обласні лікувальні заклади, так було вирішено на рівні області. Потім, коли вже обласні лікувальні заклади не були в змозі приймати пацієнтів, то їх лікування треба було організовувати на відділеннях. Це відбувалося практично із нуля, бо, ви розумієте, що ніхто до цих пір не знав, що це за хвороба, і ніяких напрацювань у плані лікування, алгоритмів лікування, скерування хворих не мали. Цьому всьому навчалися у процесі роботи.
Треба було організовувати лікування таких хворих, що і було зроблено на базі нашої лікарні, тобто було закуплено відповідну апаратуру для дихальної підтримки, було закуплено кисневі концентратори в достатній кількості, щоб забезпечити більше 80% ліжкового фонду подачею кисню. Також апарат ШВЛ нам був подарований підприємцями Андрієм Гуледзою, Володимиром Суботовським, Олександром Салієм та Юрієм Григою. Допомагали і волонтери.
Читайте також: Свалявські лікарі отримали допомогу із США
Крім того великим здобуттям стало те, що було організовано в новому приміщенні ціле інфекційне відділення, бо, якщо ви пам'ятаєте, то інфекційне відділення не відповідало жодним санітарно-гігієнічним нормам. Там не можна було повноцінно лікувати хворих.
Було тодішнім керівництвом прийняте рішення, щоб відкрити нове інфекційне відділення на базі терапевтичного відділення № 2. Там є три поверхи, і можна було спокійно розділити потоки пацієнтів, відповідно обладнавши пандусами та провівши ремонт. Те, що хворі опинилися у кращих у мовах і персонал опинився у кращих умовах, то дуже допомогло. Палати і більші, і світліші, і після ремонту. Покращилась робота. Крім того, треба було навчити персонал працювати в таких умовах, бо то вимагає серйозного ставлення, адже має бути розуміння, як ці засоби індивідуального захисту правильно на себе одягнути і, що важливо, правильно роздягнутися, щоб після контакту із хворим не заразити себе і не понести додому коронавірус.
Треба було забезпечити як апаратурою, так і медикаментами, і виплатами на ковід медичний персонал, щоб не тільки за зарплату робили.
І коли вже ця хвиля розбушувалася, коли вже не було достатньо площі для розміщення хворих в межах інфекційного відділення, ми до цієї роботи перепрофільовували й інші відділення. Тобто реанімаційне відділення повністю працювало в ковідному режимі, частково неврологічне відділення і терапевтичне відділення № 1.
Треба сказати, що нормальна планомірна робота була порушена, тому що у зв'язку із спалахом епідемії Міністерством охорони здоров'я було видано наказ про заборону госпіталізації планових хворих, тобто хворі, які могли лікуватися вдома, перебували під наглядом сімейного лікаря, а деяким хворим було відтерміновано планові операції та обстеження.
— Якраз у той період було багато нарікань від мешканців Cваляви на роботу закладу…
— Тут треба внести ясність. На Мукачево і Ужгород відправлялисть тільки ті хворі, з якими не могли справитися на місці. Треба розуміти, що Ужгород – то є третинний рівень надання медичної допомоги і це є нормальне явище, якщо хворому не можна надати допомогу, або складність патології настільки висока, що розбиратися мусять обласні фахівці, то таких хворих, звичайно, відправляли ми і на Ужгород. Спочатку відправляли всіх, а коли спалахнуло тут, ми організували роботу на місці, а складних хворих направляли туди. Навіть у безпечний час, коли нема епідемії, складних хворих треба відправляти на третинний рівень. Ужгород, в свою чергу, інколи відправляє на Київ. Тобто є різні рівні надання медичної допомоги. І не можна у простій міській лікарні зробити операцію, скажемо так, на серці, всі їдуть у Інститут серця, тому що там є відповідні фахівці, які володіють техніками, є відповідне обладнання.
Але медикаментозне забезпечення те, яке було регламентовано наказами, у нас було практично стовідсоткове. Хворі може десь могли докупити якісь медикаменти, не пов'язані із ковідом, а скоріше із супутньою патологією. Тому що воно так на папері звучить, що хворий госпіталізується із ковідом. Але у того хворого може бути купа різних проблем: і цукровий діабет, і гіпертонічна хвороба і хвороби печінки, тобто найрізноманітніший спектр хвороб, який треба паралельно лікувати, щоб вони не загострилися і їхнє протікання не ускладнилося на фоні ковіду.
— А як ситуація з ремонтом, адже теж люди показували фото не дуже гарного стану?
— То було старе інфекційне відділення, коли виставляли фото, там ліжка були не такі. Скажемо так, зараз у нас в лікарні ліжка вже сучасні, тобто вже у відділенні тих старих радянських нема. У зв'язку з тим, що те відділення настільки було мале, ті ліжка там просто фізично не влазили.
Читайте також: «Вони не лічать, а калічать!»: у мережі знову нарікають на Свалявську районну лікарню
Тепер хворі лежать на нормальних місцях, повністю змінена розводка, вже нема тих випавших розеток. Крім того, у новому інфекційному відділенні зроблене централізоване забезпечення киснем, тобто від одного потужного концентратора кисню там підключено дев'ять ліжок.
— Програма «Доступні ліки» діє у вас?
— Програма «Доступні ліки» діє на первинному рівні надання медичної допомоги, ми фінансуємося із НЦЗУ, і дуже важливо тут дещо роз'яснити. Є Національний перелік лікарських засобів, згідно якого ми можемо закуповувати лікарські засоби для лікувального закладу. Вийти за межі цього переліку ми не можемо. Національна служба здоров'я гарантує пацієнту, який прийшов з електронним направленням від сімейного лікаря, безкоштовне отримання саме цих засобів, але, в свою чергу, лікар при назначенні не обмежений Національним переліком. Він обмежений протоколом. Тобто якісь ліки можуть виходити за межі цього переліку і лягають тягарем на самого хворого.
— Які, на Вашу думку, зміни відбулися конкретно за час, коли Ви очолили заклад?
— Ми пройшли реєстрацію, провели всі зміни до установчих документів, провели зміни через Міністерство охорони здоров'я, отримали оновленні ліцензії на медичну практику, на обіг наркотичних препаратів, із Західної ядерної інспекції отримали нову ліцензію уже на експлуатацію джерел іонізуючого випромінення. Крім того, пройдено акредитацію закладу. Це великий шматок роботи, який треба було ретельно готувати.
Також запроваджено уже електронне своєчасне подання звітів за кожен пролікований випадок, тобто за кожну надану послугу до НЦЗУ. Ця система діє із 1 квітня, бо до першого квітня нацслужба не потребувала таких звітів, а фінансування бралося на задекларовані випадки. Тепер кожен випадок реєструється в електронному вигляді, Національна служба його бачить і на ці випадки виділяється фінансування.
— Заборгованість по заробітній платі є?
— Заборгованості по зарплаті станом на сьогодні немає і не було. Один місяць не була вчасно виплачена зарплата, це при колишньому керівництві, але по тій причині, що запізно надійшли гроші на наші рахунки з НЦЗУ, тобто там нашої провини практично і не було. Але разом із тим є дуже велика насторога по прогнозам, тому що заборгованість може настати.
Ми втратили тепер ковідний пакет у зв'язку з тим, що спалах коронавірусу зійшов на мінімальні показники. В ряді закладів охорони здоров'я Закарпатської області, в тому числі і від нашої лікарні, забрано так званий ковідний пакет, і тому ми тепер не приймаємо ковідних хворих. По ньому припинено фінансування. Тобто пакет є, він дійсний до 31 грудня, якщо, не дай Бог, буде спалах, то я думаю, що Національна служба може його відновити. Тому фінансування зменшилось і виникає загроза виникнення заборгованості по зарплаті, виходячи з тих причин, що фінансування зменшилось, а штат залишається на своєму місці. І хоча не комфортно приймати такі рішення, коли людині треба сказати, що ми у вашій роботі більше не маємо потреби і можете йти чи на пенсію, чи шукати інше місце, але це є вимушений крок.
На мою думку, стаціонар і поліклінічне відділення, та й взагалі вторинний рівень має бути компактний, виоскотехнічний, наукоємкий. Швидко надали допомогу, отримали гроші за цей пакет і все. Тобто тут треба перебудовувати психологію як лікарів, так і середнього медичного персоналу, бо всі дуже впевнені в тому, що от їхні послуги найнеобхідніші. В суспільстві це викликає дуже великий резонанс, знаходяться і захисники, і ті, що пишуть і доказують, що от ця служба необхідна і все. Підприємство некомерційне, бухгалтерський облік як в комерційного підприємства, зміна філософії самої фінансування – це приводить до того, що треба лікувальному закладу бути гнучким і відповідати на виклики. Якщо тепер ми змушені скорочувати штат, то може через рік-півтора зміниться ситуація на краще, з'являться нові можливості, законтрактуються нові пакети і ми будемо набирати і розширювати штат. Звичайно важко, але з цього не варто робити проблему, бо мені здається, що хворі на собі не відчули навіть те скорочення, яке пройшло. Звертається пацієнт до лікарні, йому, повірте мені, все одно чи там одна санітарочка, чи дві, чи три медсестри у відділенні. Його цікавить, аби йому надали послугу у повному обсязі і якісно.
— До речі, скільки лікарів перехворіло на ковід?
— У нас 21 медпрацівник перехворів на ковід. Слава Богу, смертей не було.
— А взагалі летальні випадки були?
— Так, на жаль. Небагато порівняно з іншими районами. Здається, 1118 проліковано і з них 26 летальних.
— Який на сьогодні штат персоналу?
— Станом на 1 травня всього штатних посад було 342: 80 лікарських посад, 142 середній медперсонал, 73 молодший медперсонал, 47 інші – це водії, господарська служба, вартівники, працівники бухгалтерії, тобто люди, які безпосередньо не задіяні у наданні допомоги хворим, а допомоміжні служби.
— Свалявська міська лікарня є опорною?
— Ні, не увійшли ми в список опорних лікарень.
— Чому?
— Опорність лікарні визначала комісія Міністерства охорони здоров'я, і я не знаю, чим вона керувалася. Скоріше всього там грав географічний фактор, тобто вони взяли потужну лікарню Мукачево, Свалява близько, а Воловець близько до траси. Тому Воловець зробили опорпною, хоча там лікарня вдвічі меншу потужність має, ніж наша, там проблем теж вистачає.
Що означає опорна лікарня? Це лікарня, куди звозяться гострі випадки, тобто приймальне відділеня там розширене, укомплектоване рентгенапаратом, комп'ютерним томографом, УЗД-апаратом і умови зроблені. Але це ще треба забезпечити і медичним персоналом, який би міг працювати на цьому обладнанні. Воловецька лікарня стала опорною, але ефект особливий, я не думаю, що відчули на собі жителі Воловця.
Визначалося все без нашого відома, просто із міністерства прийшов список. Не було ніякої перевірки, ніхто не приходив, не вивчав.
До прикладу, Іршава – стотисячний район центр, велика лікарня, більша від нашої, теж не опорна. Міжгірська, до якої важко дістатися, теж не опорна…
— Які перспективи, на Вашу думку, є у лікарні?
— Перспективи, я думаю, можуть бути. Я викладу своє бачення. Перше, що необхідно, це суттєва підтримка органів місцевого самоврядування. Тобто є програма фінансової підтримки КНП «Свалявська міська лікарня», але вона фінансується тільки в розрізі по оплаті енергоносіїв і все. Там виділено 4 мільйони на оплату енергоносіїв, але їх уже теж недостатньо у зв'язку із здорожчанням цін на газ та електроенергію і на воду. Тому на забезпечення оплати енергоносіїв нам потрібно десь 345 тисяч гривень до кінця року, щоб ми вийшли в нулі. На продукти харчування нам треба десь біля 200 тисяч гривень. На придбання медикаментів нам треба мільйон гривень і на забезпечення виплати заробітної плати нам треба 7,5 мільйона гривень. Тому, користуючись нагодою, звертаюся через ваше інтернет-виддання до наших можновладців, до депутатського корпусу про те, що лікарню потрібно підтримати, тому що подальша ситуація не є райдужною. Якщо не буде цієї підтримки, то можемо загубити лікувальний заклад, а потім його відновити буде вкрай важко. Я розумію, що, може, десь треба виділити не тільки ці кошти. Те, що я вам сказав, це є мінімальні кошти. А ми б хотіли на наступний рік законтрактуватися побільше пакетами.
Я вважаю що ми спокійно можемо зареєструвати ще чотири пакети, зокрема мамографію, а для цього треба придбати мамографічний апарат. Це дасть змогу щорічно обстежити все жіноче населення району з метою раннього виявлення захворювання раку молочних залоз. Площі, потужності, персоналу вистачає.
Нам треба зробити акцент крім того на ендоскопічному дослідженні: колоноскопії, гастроскопії, цистоскопії, кульпоскопії. Але для цього треба обладнання з відеофіксацією, тому що є такі вимоги НЦЗУ.
При розширенні штату можемо ще додатково і реабілітаційний пакет отримати, тому що маємо фізіотерапевтичне відділення із лікувальною фізкультурою. Потрібно добирати фахівців: реабілітологів, ерготерапевтів, психологів.
І відповідно триматися в рамках, тобто в тому плані, що не огульно нарощувати кількість штату або проводити якісь такі закупівлі, які не впливають на пакет на отримання прибутку. Щоб затраченні зусилля повернулися прибутком для підприємства.
Крім того минулого року проведено капітальний ремонт старого корпусу. Там було зроблено зовнішній фасад, заміну вікон, заміну дверей на металопластикові, заміну внутрішніх комунікацій, опалювальної, водопровідної систем та водовідведення. Тепер виготовляємо проект на кошторисну документацію на реконструкцію цього корпусу, і вона вже передбачає три черги.
— А звідки буде йти фінансування?
— З ДФРР. Якщо затвердять проект, то буде добре.
— Які зараз заробітні плати у персоналу?
— Одна із проблем – це низька собівартість медичної послуги, за яку виплачує НЦЗУ. Тобто ця медична послуга не перекриває в повній мірі ні зарплату, ні медикаменти, ні харчування. Зарплати лишаються на рівні законодавчо встановлених, тобто нижче мінімальної ніхто не отримує і проводиться обов'язкова індексація. Таких захмарних зарплат немає, як і в школах, і в культурі. Трохи легше було, коли був ковідний пакет, бо там передбачалося хороше фінансування і всі отримували крім своєї постійної зарплатні ще до 200% ковідних виплат.
— Які ваші прогнози? Може бути друга хвиля коронавірусу?
— Я думаю, що може, бо, не дивлячись на те, що значна кількість населення щепиться, у зв'язку з великою міграцією населення, а це літній відпочинок, від'їзд на заробітки, буде спалах. Хоча, думаю, не такий потужний, бо населення все ж потихеньку вакцинується.
— У вас можна вакцинуватися?
— Так, є вибір вакцин. Може прийти будь-хто, навіть якщо ви маєте лікуючого лікаря в іншій установі, головне, щоб ви були у базі даних. Якщо ви навіть з Києва і виявили бажання провакцинуватися тут, база вас підтягує, і проблем нема ніяких, у Києві знають, що ви провакциновані. Після вакцинації першої та другої людина отримує вакцинувальний паспорт. Наші працівники добре організовано підійшли до цього питання.
— Ви співпрацюєте з якимись фондами?
— Ні. У нас був благодійний фонд, який діяв ще при Свалявській центральній районній лікарні, але він був закритий, бо щось не подобалося керівництву району ще тодішньому, тож років 8-9 тому співпрацю було припинено. Не думаю, що там були якісь зловживання, бо не було відкрито жодних проваджень, але хтось собі щось додумував. Хоча благодійний фонд подекуди добре виручав, бо потрібно було на канцелярію, паперові витрати, які ніби дрібні, а насправді не дрібні.
Накінець ми вирішили пройтися коридорами лікарні. В літній період тут не надто багато паціентів. Коридори чисті та просторі, видно, що ремонтні роботи проводились нещодавно. У травматологічному відділенні нас зустрів завідуючий Олександр Фізер, який показав місце роботи та познайомив із двома практикантами, які в майбутньому планують стати хорошими лікарями.
В операційній, як і потрібно, стерильна чистота. Гордістю є апарат для стерилізації інструментів, який є не у всіх лікарнях. Умови - досить непогані.
У приймальному відділенні є всі умови, аби якісно прийняти пацієнта, проаналізувати його стан та надати першу допомогу.
Реанімаційне відділення оснащене необхідною апаратурою та устаткуванням. Також тут працює і експрес-лабораторія, в якій у разі потреби готуються нагальні аналізи для пацієнтів.
