Далекі Континенти: реп-виконавець зі Сваляви Микола Конопельченко та його життя в Парижі

Життя закордоном – яке воно? Більшість наших земляків знає про це на особистому досвіді, і в кожного з них своя історія. Район.Свалява У рубриці «Далекі континенти» Район.Свалява розповідає про життя та досвід свалявчан, що живуть у різних куточках нашої землі. 

Сьогоднішня історія піде про життя реп-виконавця, музиканта Миколи Конопельченка у Франції та його плани на майбутнє. Оскільки Микола приїздив в гості до свого рідного міста, інтернет-видання Район.Свалява не могло не запросити його до своєї редакції, аби поспілкуватися ближче з людиною, яка представляє Сваляву в музичному середовищі Європи. 

— Коли вперше переїхав до Франції?

— Переїхав приблизно десять років тому. 

— З чого починав своє життя закордоном?

— З вивчення мови.

— Наскільки важко було пристосуватись до стилю життя французів?

— Пристосуватись до життя у Франції мені не було важко. Я б сказав, швидше навпаки, хоча труднощі теж були. Однак вирішуючи їх, я став сильнішим, отож вважаю, що нічого даремно в житті не відбувається. Незважаючи ні на що, я продовжую рухатись далі — з Богом і вперед!

— Чи дороге життя в Парижі? Якщо так, то наскільки в порівнянні з Україною? 

— У Парижі доволі дорого коштує нерухомість, її оренда і тощо, але в цілому ціни на продукти не є високими. Думаю, вони не сильно відрізняються від українських. Якість продуктів у Франції, в більшості випадків, краща ніж в Україні.

— Як французи ставляться до українців?

— У мене ніколи тут не було проблем з негативним ставленням до себе. Треба також усвідомити, що Париж — це не тільки французи, тут багато національностей. Я чув різні розповіді від друзів та знайомих, але щодо мене проблем з расових чи національних питань не мав. Думаю, як ми ставимось до людей, так і вони до нас, принаймні в це хочеться вірити.  

— Чим їх менталітет відрізняється від нашого?

— Відрізняється в деяких культурних та побутових тонкощах, але що таке менталітет? Він всюди різний, навіть в рамках однієї країни буде розбігатися. Наприклад, порівняйте Закарпаття й Одесу, Харків і Львів. Головне — пам’ятати, що всі ми різні, традиції і звички теж, але нас завжди повинна об’єднувати людяність та взаємоповага, незалежно від країни, в якій ми знаходимось.

— Що найбільше подобається у Франції?

— Її колорит. Також, попри події, які інколи показують в новинах, в цілому тут доволі таки затишно, саме це мені й подобається.

— Як справи із заробітками? Яка середня зарплатня у Франції?

— Півтора року у мене тривав суд, який вибив мене з «фінансової колії», але слава Богу, я виграв справу, тож йдемо далі! Про середню зарплатню точно не можу сказати, але думаю, тут громадянам її вистачає на повноцінне життя.

— Чи куштував ті самі славнозвісні жаб’ячі ніжки?

— Ті самі – ні (сміється, — авт.). Уявляєш, десять років живу в Парижі, але жаб’ячі лапки ще не куштував.

— Найбільші проблеми Франції чи Парижу?

— З історії Франції можна дізнатись, що у місцевого населення завжди був сильний дух протесту, тут ніхто нікому не буде терпіти. Якщо людям щось не подобається, вони відразу виходять на мітинги, відстоюючи свої права. Гранд Париж, який охоплює околиці історичного міста, дійсно є великим. На такій території, звісно, відбуваються різні події, через які можуть виникнути проблеми. В кожному мегаполісі нашої планети, постійно щось трапляється. Річ у тому, що Париж – це місто, одне з найвпливовіших у світі, тому ЗМІ, в першу чергу, висвітлюють події звідси.

— Чи є якісь новини щодо твоєї творчості?

— Так, нещодавно їздив до Києва, записав пісню. У мене накопичилося багато матеріалу, різних нотаток та ідей, які спробую поступово реалізувати, але наперед загадувати не хочу. Поживемо – побачимо.

— Про що саме будуть пісні, яка їх тематика?

— Насамперед, творчість повинна йти від серця. У своїх піснях стараюся передати всю палітру емоцій, головне, щоб вони були щирі. Окрім нового матеріалу, планую перезаписати декілька своїх старих треків, оригінали яких, на жаль, були втрачені. Це потрібно для того, щоб я міг офіційно видати ці пісні.

— З чого складається твій процес написання пісні?

— Єдиного правила чи системи написання пісень у мене немає, цей процес відбувається по-різному… Пишу тексти, максимально заглиблююся у всі тонкощі створення пісні, працюю над подачею та вокалом. Продакшн для мене створювали професіонали, а саме: Q-Fэst Production, Mart Sound Production, Phoenix Production, DiMario Production та інші.

— Не так давно в тебе вийшов музичний сингл над яким потрудився сам Кріс Герінжер. Розкажи про нього детальніше?

— Так, не сказав би «не так давно», два роки все-таки пройшло. Пісня називається «В Небе Сверкают Огни», Ця пісня була записана спільно з талановитою співачкою з міста Київ Юлією Бойко. Робота була нелегка і клопітка. У першу чергу, для мене  було важливим донести до слухача сенс цієї пісні, тобто зміст слів, які є її фундаментом: я вважаю, що в цьому жанрі музики насамперед важливим є те, про що ти співаєш чи читаєш, в чому суть твоїх слів, тому текст для мене завжди стоїть на першому місці. Але якість звучання була теж важливою, тому я звернувся до справжніх спеціалістів своєї справи. 

Робота відбувалася в місті Київ на студії MART SOUND PRODUCTION, де працювали такі артисти як Валерій і Костянтин Меладзе, гурт НЕАНГЕЛЫ, Анастасія Приходько, гурт ТІК, Аліна Гросу та ін. Мастеринг синглу робив всесвітньо відомий мастеринг-інженер Кріс Герінжер на студії STERLING SOUND, яка знаходиться в Нью Джерсі (США). Він відомий завдяки співпраці з такими виконавцями як Jay-Z, Rihanna, 50 Cent, Madonna, Twenty One Pilots, NAS, Lady Gaga, Drake та багато інших. Його роботи багато раз були номіновані на премію Греммі та отримували нагороди.

— Чи повернувся б додому?

— Коли у мене з’являється можливість, я стараюся приїжджати на Батьківщину, хоч на жаль, не так часто, як цього хочеться. Але все ж таки відвідування рідних просторів Свалявщини – це святе! Взагалі, я обожнюю природу, наші краєвиди є чимось унікальним! Рідний край завжди пробуджує спогади дитинства.

— Де краще: тут чи там?

— Краще там, де нас нема (сміється, — авт.).