Обличчя Району: кравчиня, бариста, чудова мама й дружина Євгенія Фізер

Поруч нас живуть чудові люди. Це – наші сусіди, колеги, родичі, однокласники. Ми щоранку купуємо у когось каву, а щовечора – продукти на смачні домашні страви. Вони везуть нас на роботу, вчать наших дітей, лікують наші рани… Так багато людей і так багато цікавих історій!

Район.Свалява хоче розповісти вам про кожного.

Як встигати все і не відчувати втоми? «Любити все те, чим займаєшся, і робити те, що любиш. Брати до уваги цінність кожного моменту і черпати натхнення від свого ж життя», – посміхаючись відповідає талановита Євгенія Фізер, яку зовсім випадково зустрічаю в одній з кав'ярень Сваляви, де вона привертає мою увагу своїм настроєм та позитивом. І я розумію, що дивовижні люди – поряд, тільки їх треба почути та відчути серцем. 

Мені стало цікаво чим вона займається, тож вирішила не зволікати та розпитати. Була вражена, адже Євгенія не тільки виховує двох прекрасних дітей та є люблячою дружиною, але й створює чудові вироби спицями та гачком для в'язання.

Свалявчанка розповідає, що вже у ранньому віці їй подобалось в'язати, але на той час були важливіші справи. Дівчина навчалась у Свалявському технічному коледжі національного університету харчової промисловості на технолога, але душа лежала зовсім до іншого. Тому вже від 24 років свого життя, вона створює речі, які відрізняються своєю унікальністю та процесом творінням, адже в’яже вона сама без будь-якої допомоги. 

– Що найчастіше ти в’яжеш?

– Це залежить від пори року, адже в кожен сезон є щось найнеобхідніше. Взимку найбільшою популярністю користуються шапочки, рукавички, светри – все те, що може зігріти в зимовий день. Влітку – купальні костюми, спідниці, топи, сукні. Весною або ж восени – туніки та кардигани. Також при по бажанні я в’яжу для маленьких діток. 

1

1

1

1

1

– Які речі найбільше любиш створювати?

– Напевно, сумки. Я обожнюю створювати свою версію і вкладати своє бачення. А сумки завжди необхідні дівчатам, незалежно від сезону. 

1

1

– Що надихає вас на створення, наприклад, шапочки або ж сумки? 

– Частенько переглядаю нові тренди року, дивлюсь картинки в Pinterest або ж фото в Instagram. Також мені подобаються сезонні колекції від мас-маркет брендів: Mango,  Zara… 

– Що є важливою складовою у в’язані речей?

– Матеріали та саме ставлення до справи. Я використовую трикотажну пряжу – Bobilon. Вона відрізняється тим, що виготовляється не із залишків виробництва,  а по всій довжині пряжа являє собою однакову безперервну нитку, однієї товщини, без вузлів. Щоб річ була візуально гарною, всього-на-всього потрібно творити із любов'ю.

– Хто навчив тебе в'язати ?

– Мама. Це – людина, яка завжди вірила в мене і підтримувала мене, не зважаючи на нелегкі ситуації в моєму житті. 

– Як твоя сім'я відреагувала на твоє спочатку захоплення, а потім вже справу всього  життя?

– Чудово. Дітки – найдорожче в моєму житті, і вони бачать, наскільки я щаслива, коли в’яжу. Чоловік всіляко мене підтримував і надалі допомагає. Навіть більша заслуга його в тому. що я продовжила розвивати цю сферу.  

– Як ти любиш проводити час з сім'єю в Сваляві?

– Кожного тижня ходити в кав'ярню Frühstuck by BenSweets Cafe, замовляти для своїх синочків смачне брауні, а для себе запашну каву, адже я – ще той кавоман. 

– Ти ще працюєш баристою. Як тобі ця робота?

– Обожнюю працювати в кав'ярні, адже мій досвід роботи найбільший саме в сфері гастро. Зараз я  працюю баристою в кав'ярні Frühstuck by BenSweets Cafe. Ця робота дозволяє мені спілкуватись з людьми, пізнавати їх. Мені подобається, коли люди відкриті, коли діляться зі мною своїми емоціями, а я взамін готую смачну каву.  Це кафе – як родинний дім, де мене розуміють, підтримують та ще й піклуються. 

– Як вдається поєднувати стільки обов'язків та справ?

– Легко: любити своє життя, себе, свою сім'ю, свою роботу, черпати натхнення від звичайних,  на перший погляд, дрібниць, буденності, бути в гармонії. Якщо потрібна хвилинка перепочинку, то кожного ранку я встаю швидше всіх і приділяю час для себе, де за чашкою кави аналізую свій день. Це своєрідна медитація для мене. 

1

– Чи бачиш ти своє майбутнє в Сваляві та чи не хотілось тобі переїхати звідси?

– Скажу тобі відверто, що був певний етап в житті, де ми вже хотіли переїжджати до іншої країни, хоч Україну ми дуже любимо. Але, на щастя, залишились тут.  Щодо іншого міста, то я тільки думала  про Ужгород чи  Хмельницький. Думаю, що там кращі можливості в справі в'язання. До того ж в Хмельницькому  проживає моя найкраща подруга – Христина Ярош, а розмов з нею мені дуже бракує.

1

– Що ти б побажала собі в Новому році?

– Я ціную все те, що маю. Тому бажаю не тільки собі, але і всім моїм близьким людям, в першу чергу здоров'я, віри, більшого натхнення, цінності моменту та щирості в серцях.

Спілкувалась: Андріанна Бігар. Фото: Анатолій Молнар.