Обличчя Району: фізіотерапевт, мандрівник та смм-менеджер Віктор Радецький

Поруч нас живуть чудові люди. Це – наші сусіди, колеги, родичі, однокласники. Ми щоранку купуємо у когось каву, а щовечора – продукти на смачні домашні страви. Вони возять нас на роботу, вчать наших дітей, лікують наші рани… Так багато людей і так багато цікавих історій!

Район.Свалява хоче розповісти вам про кожного.

З чим у вас асоціюється слово «активний» та «енергійний»? Багато можна запропонувати варіантів, але якщо взяти до уваги людей, які залишились у Сваляві та районі, аби тут розвиватися та продовжувати свою діяльність, на думку відразу приходить одне ім'я  – це Віктор Радецький. Фізіотерапевт, мандрівник, смм-менеджер, якому вдається поєднувати всі ці сфери і створювати при цьому цікаві «розповіді» в Facebook та Instagram, за якими слідкують його підписники. До речі, їх в нього немало. На одному лише аккаунті в Instagram налічується 65 тисяч людей, а це майже в 4 рази більше за населення Сваляви. Журналістам інтернет-видання Район.Свалява випала змога поспілкуватися з Віктором та задати йому декілька запитань про його діяльність, хоббі, подорож, традиції. 

– Отже, Вікторе, що для тебе Свалява?

– Для мене Свалява – місто, вже майже рідне, так як 2012 року я переїхав у цей район з іншої області, і тепер він для мене багато значить. Я люблю це місто, адже тут – щирі люди, хороші традиції. Тут є курорт, мінеральна вода, сюди приїжджає багато туристів, і взагалі Свалява має неабияку історичну спадщину.

– А з чим у тебе асоціюється Свалява?

– Асоціацій із містом Свалява в мене багато, зокрема це мінеральна вода, культура, вікові традиції.

– Розкажи, будь ласка, про свою сім'ю.

– Моя сім’я – це моя дружина Оксанка, батьки моєї дружини, мої батьки, рідні. які мене оточують. Ну і, звичайно, кіт Мікі та собака Аслан, яких, я теж вважаю членами сім’ї, бо дуже звик до них і дуже люблю (сміється, – авт.).

– Яких традицій дотримуються у вашій сім'ї?

– Одна із сімейних традицій – це відвідування лазні, коли починається зима. Щотижня або раз в два тижні ми відвідуємо лазню. Також у нас панує традиція всі свята відзначати разом.

1

– Які книги знаходяться в твоїй бібліотеці, і які, власне, можеш виділити для себе?

– Мої книги – ті які мотивують, навчають або надихають. Ще трішки дозволяю собі фантастики (сміється, – авт.) З улюблених: Едвард Сноуден «Особиста справа», Філ Найт «Продавець взуття», Андрій Курпатов «Червона таблетка», Говард Бехар «Справа не в каві», Хел Елрод «Магія ранку» та Бернард Вербер «Імперія Ангелів». Деякі з них читаю зараз, а деякі вже прочитав.

– Що б ти написав у листі собі 15-річному?

– Напевно, я б написав собі більше прислуховуватися до порад батьків, та бути більш наполегливим у навчанні.

– Розкажи про три ризиковані вчинки в твоєму житті.

– Ой, ну перший вчинок, напевно, –  це купання у північному морі в січні. Брав до рук змію, яку не можна було брати з тераріуму – це, напевно, другий вчинок.

Третій вчинок – я скуштував славнозвісні кексики в Амстердамі, але, слава Богу, вони виявились просто кексиками (сміється, – авт.). Про що я потім дуже жалкував (сміється, – авт.). Зараз я б такого не зробив, і взагалі противник цього всього.

1

– Як любиш відпочивати?

– Для мене відпочинок – це гори, або якесь нове місто для мене чи країна. Також люблю «залипати» в YouTube.

– Улюблені місця в Сваляві?

– Улюблені місця в Сваляві? Це затишні кафешки...  Хоча, не має особливого значення місце, важливіше – з ким ти там. Якщо тобі добре чи приємно з якоюсь людиною бути в певному місці, то воно вже для тебе улюблене. 

– Поговоримо про мрії: які з них збулися в твоєму житті?

– Для мене мрією було знайти половинку, яка б могла стати мені дружиною щирою та дружньою: і подругою,  і коханкою, і помічницею і порадницею (сміється, – авт.), з якою цікаво і яка робить це без якоїсь корисливості. З якою в мене були б дещо однакові вподобання, з якою можна було б подорожувати та покластися на неї в будь-який момент. Хочу сказати, що мрія збулася.

Також в мене збулася мрія і я завів собаку, та побував в країні Люксембург (сміється, – авт.).

– Скажи, будь ласка, яких трьох відомих персон ти б запросив на каву?

– З таких персон, напевно, для мене будуть Павло Дуров, Мет Да‘Велла, та Анатолій Молнар (сміється, – авт.).

– Чи є в тебе фільми, в яких ти бачиш себе?

– Чесно кажучи, ніколи не асоціював якийсь фільм з собою. Кінострічку я б зняв по-іншому, а такого поки що не бачив.

– Чого б ти побажав собі зараз? 

– Собі... та не тільки собі і всім моїм друзям і рідним. Побажав би тільки головного – це здоров’я, Божої настанови, та доброти в серцях.

Спілкувався: Анатолій Молнар. Фото: з особистого архіву Віктора Радецького.