Свалява пам’ятає: як щотижнева хвилина мовчання об’єднує місто і змінює свідомість

Наприкінці жовтня минулого року в Сваляві рідні загиблих воїнів вперше під час хвилини мовчання перекрили рух у центрі міста, аби привернути увагу всіх мешканців міста до свого болю.
Шестеро жінок, чиї чоловіки, сини та брати загинули у боях з російськими окупантами, вийшли сам на сам з цілим містом, показуючи – не забувайте, якою ціною нам дається свобода…
Ініціаторкою акції стала дружина полеглого Захисника Еріка Попович. До неї долучилися Олена Дзямко, Надія Яник, Мар'яна Бобаль, Катерина Райнле-Томащук та Вероніка Попович. Також підтримати жінок прийшли ветеран війни Микола Ворончук з дружиною Яною.
З того часу ця акція стала регулярною – кілька разів на тиждень, незалежно від погоди, Еріка Попович, Олена Дзямко, Мар'яна Бобаль, Катерина Райнле-Томащук, Вероніка Попович, Алла Голянич, Євгенія Суремко, Оксана Сможаник, Катерина Діаніч та інші виходять на хвилину мовчання, змушуючи прислухатись до цієї тиші. Саме «змушуючи», адже далеко не всі мешканці міста усвідомлюють біль втрати цих жінок та подвиги їхніх рідних.
Як у Сваляві рідні загиблих воїнів започаткували хвилину мовчання, що зупиняє місто
Одна з організаторок акції Олена Дзямко наголошує, що у Сваляві, як і в багато інших містах, є загиблі військові, які віддали своє життя за життя інших, щоб ми могли спокійно існувати в державі, щоб чиїсь діти залишились живі. Проте, на жаль, люди, яких війна не торкнулася, не дуже охоче пристають до таких ініціатив.
«Тому ми вирішили, що маємо надати приклад, щоб люди розуміли, що хвилина мовчання існує не лише на папері. Я взагалі вважаю, що в Україні потрібно робити більше різних акцій, наприклад, дітям в школах пояснювати, вести обов'язково роз'яснювальну роботу, чому потрібно вшановувати полеглих воїнів хвилиною мовчання щоденно. Адже без пам'яті про те, що ці люди зробили, в нас не буде майбутнього», – зауважує Олена.
Від нерозуміння до підтримки: як змінюється ставлення містян до акції пам’яті
Рух жінок, які втратили на війні близьких, започаткувався лише кілька місяців тому, проте вже зараз видно результати їхньої діяльності. Попри те, що багато хто скептично ставиться до їхньої акції, перелом у свідомості таки стався – все частіше о 9:00 люди зупиняються на вулицях, згадуючи про ціну, яку заплатила кожна з цих родин. Навіть більше – проста акція наразі переростає у потужніше русло.
«Ми спочатку збиралися рідко, просто перекривали дорогу о 9:00, а потім вирішили, що потрібно зробити свою спільноту і почали робити цю акцію на постійній основі. Тепер регулярно двічі на тиждень ми перекриваємо центр міста. І, знаєте, уже більше людей почали нас розуміти. Інколи до нас можуть приєднатися, наприклад, ветерани війни, просто інші родичі. Хоча спочатку були запитання: «А навіщо ви це робите? Це нікому не потрібно». Таке нам говорили. Казали також, що не розуміють, що власне ми хочемо цим показати, чи ми хочемо, щоб нас якось помітили. Ми ж людям пояснюємо, що просто віддаємо шану. Шану тим людям, які віддали своє життя за нас», – наголошує Олена Дзямко.
Однак, не буває і без прикрих моментів. Як розповідає Олена, на жаль, не дуже великий відсоток, але є такі водії, що не реагують і можуть навіть сигналити чи, сидячи у авто, обурюватися. Проте, все одно серед містян з’являється уже більше цього розуміння та співпереживання. Окрім того, останнім часом під час акції долучається і місцева поліція – автівка перекриває рух на час хвилини мовчання.
«Без пам'яті про те, що зробили люди, які загинули у боях за Батьківщину, в нас не буде майбутнього. Ми повинні пам'ятати, якою ціною нам дісталось, наприклад, наше життя, наша незалежність. І ми повинні пам'ятати про це, тому що уроки з минулого нам допомагають у майбутньому. Наприклад, у нас уже багато ініціатив є в ліцеях, в школах, роблять дошки пам'яті, створюють книги пам'яті. Це дуже, я вважаю, допомагає, щоб люди не забували, що іде все-таки війна, що люди гинуть. Нам головне – це зберегти пам'ять», – наголошує Олена Дзямко.
«Скорботні серця Свалявщини»: нова ініціатива підтримки родин полеглих захисників
Дружини, матері та сестри полеглих свалявських воїнів не просто організували важливу для всієї громади акцію, а й вирішили не зупинятися та продовжувати діяльність більш обширно. Наразі створюється громадська організація, яка матиме назву «Скорботні серця Свалявщини». Зі слів Олени Дзямко, вона буде займатися з рідними загиблих військових, наприклад, не лише матерями, дітьми, дружинами чи сестрами, а й дальніми родичами та всіма, хто має стосунок до полеглих воїнів.
«Ми хочемо робити різні ініціативи, а не обмежуватися перекриттям доріг у хвилину мовчання. Адже є багато способів вшанувати героїв. Наприклад, підтримка Алеї слави. Догляд за порядком на кладовищі, де поховані воїни. Проте найголовніше – це спілкування. Думаю, багато людей розуміють, що спілкування з членами сімей загиблих, з матерями, з жінками, з дітьми часто дається дуже важко тим, хто не прожив та не усвідомлює цей біль», – наголошує активістка.
Свалявчанки, які уже змогли хоча б на трохи мислення містян, ставлять перед собою важливі цілі – допомагати іншим психологічно адаптуватися після такої втрати. Олена Дзямко, яка втратила на війні юного сина Сергія, наголошує, що ці втрати дуже тяжко пережити, змиритися з ними. Тому новостворена організація допомагатиме і в цьому плані.
А пам’ять про усіх воїнів, за спинами яких ми продовжуємо жити, живе в українців і стає щепленням від Росії на не століття, а тисячоліття.
***
Створено за підтримки урядів Норвегії та Швеції в межах Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання.
Читайте також:
- Шептицький
Під час мовчазної акції «Вшануй» у Шептицькому рідні захисників нагадали про хвилину мовчання
- Шептицький
Хвилиною мовчання у Шептицькому вшанували пам'ять полеглих воїнів
- Шептицький
Під час мовчазної акції «Вшануй» у Шептицькому вшанували пам'ять полеглих захисників
- Шептицький
Хвилиною мовчання у Шептицькому вшанували пам'ять полеглих захисників















