У Сваляві відбувся «Батл пасхальних традицій Сходу та Заходу України»
-
-
>
-
>
-
>
1266
У свалявській кав'ярні «Mirella» відбувся кулінарно-освітній захід, який об’єднав традиції Великодня з різних куточків України.
На ньому побувала журналістка Район.Свалява.
Подію організували в межах проєкту «Жіноча сила в єдності», що впроваджує ГО Центр спільного розвитку «Дієва громада» за технічного адміністрування ГО «Взаємодія Плюс», за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та за фінансової підтримки Уряду Франції, наданої в межах ініціативи «Вікна фінансування».
Метою заходу було сприяння збереженню та популяризації великодніх традицій Сходу і Заходу України та посилення культурного діалогу між внутрішньо переміщеними особами та місцевими мешканцями.
Для тих, хто не зміг бути присутнім на події особисто, організували онлайн-трансляцію, що дозволило долучитися до заходу з будь-якої точки світу.
Про великодні традиції Галичини розповіла Маріанна Душар – національна експертка з гарантованих традиційних з гарантованих традиційних особливостей, українська письменниця про історію їжі, яка спеціалізується на кулінарній спадщині української діаспори США та Галицького регіону у Східній Європі, антропологиня. Маріанна Душар рецепти (переписи) під псевдонімом Пані Стефа та адмініструє цифрову бібліотеку української гастрономічної літератури «Seeds and Roots». Вона також є Почесною амбасадоркою у сфері кулінарної дипломатії, амбасадоркою галицької кухні, авторкою книг «Львівська кухня», кулінарний записник «Галицькі смаколики», співавторкою книги «Шляхетна кухня Галичини».
Як розповіла пані Маріанна, Великдень на Галичині має багато особливих традицій, що поєднують релігійні обряди з народними звичаями. До Великодня тут готуються дуже ретельно. Це час, коли родини займаються пранням, прибиранням, фарбуванням яєць та випічкою пасок. Паски, як і писанки, є важливою частиною святкового столу. На Галичині розфарбовують яйця не лише у червоний, але й у різні кольори, використовують традиційні методи розпису, як-от виготовлення писанок, або простіше – крашанок.
Важливим моментом є освячення великоднього кошика. Люди збирають в кошик продукти, які символізують нове життя: яйця, паску, ковбасу, масло, сіль і хрін. У день Великодня сім'ї йдуть до церкви для освячення цих продуктів.
Після освячення продуктів, на Великдень часто збирається вся родина за святковим столом. Традиційно, за сніданком чи обідом, обов'язково з'їдають паску, хліб, ковбаси, сири і, звісно, святкові яйця.
Поливаний понеділок або «Душець» – це другий день Великодня. Молодь, зазвичай, поливає одне одного водою. Це обряд, який символізує очищення і відродження природи. Традиційно, поливання водою супроводжується веселощами, піснями та танцями.
У цей час також виконуються традиційні великодні пісні, гаївки, що виражають радість від воскресіння Христа і прихід весни.
Ці традиції є важливою частиною культурної спадщини Галичини і додають святу особливого колориту та атмосфери.
Також на заході виступали Юлія Цикулова – науковиця Луганського обласного краєзнавчого музею, яка розповідала про Великдень на перехресті вірувань. Українська письменниця, літературознавиця етнографиня, методистка Іванна Стафюк поділилась великодніми традиціями Буковини.
Директор КЗ «Часів-Ярський історико-краєзнавчий музей», викладач кафедри відчизняної та зарубіжної історії Горлівського інституту іноземних мов Валерій Богуненко розповів про специфіку святкування Великодня у 70-80 роки ХХ століття на Донеччині.
Основні традиції, такі як фарбування яєць, випікання пасок, святкові обіди та освячення їжі в церквах, зберігалися. Однак через обмеження та державний контроль, святкування часто проходило у вузькому колі родини, а відвідування церкви не завжди було відкритим, оскільки радянська влада надавала перевагу атеїзму та спостерігала за релігійними активностями. Таким чином, хоча свято Великодня й не було офіційно визнане, його святкування в особистому колі родини залишалося важливою частиною культурних традицій на Донеччині.
Про великодні традиції Закарпаття розповіла Марія Чорій – майстриня з випічки та розпису Нематеріальної Культурної Спадщини Закарпаття «Бичківський медяник», голова ГО «Палітра митців», членкиня спільноти Sliw Food «Спільнота по поширенню традиційної та гастрономії Закарпаття».
Краєзнавиця, носійка елементу нематеріальної культурної спадщини, який побутує на території Старобільського району, провідна спеціалістка відділу ОЗКС Старобільської РДА Луганської області Любов Козиренко поділилась розповіддю про великодні оберегами Луганщини, обряд «Ирієва пасочка» та склад Великоднього кошику Луганщини.
Поетеса, жителька села Пасіка Світлана Дорош написала неймовірні вірші про Великдень, один з яких називається «Великодні Свята в домислах багаті»:
Борошно просіяне, яйця всі домашні,
З курника свіженькі, бо вони вчорашні.
Масло з магазину, молоко з пакету,
Цукор і родзинки дістаю з буфету.
Я молюсь до Бога: Поможи, будь ласка,
Щоб вдалася в мене дуже гарна Паска.
Замісила в мисці, не в старенькій діжці.
Нехай відпочине у тепленькім місці.
Цукор і родзинки? Хай солодка буде,
Щоб життя солодким вдавалося людям.
Не щодня їмо ми смачну паску й добру.
Не як хліб щоденний, а солодку й здобну.
Ой мішу я паску, мрію та й гадаю,
Щоб війна скінчилась, серце вона крає…
Рушником накрию… Гілочки вербові…
Хай ростуть поволі пасочки чудові.
Для прикрас косичку заплела із тіста,
Колоски і хрестик…. Можна і присісти.
Росте Паска в формах включила духовку,
Яєчком змастила… Ґаздиня нівроку.
Аромат пшениці розійшовсь по хаті,
Великодні свята в домислах багаті.
І найкращу паску виберу я в кошик,
Понесу до церкви під ранковий дощик.
Власниця кав'ярні-кондитерської «Mirella», хранителька кулінарних традицій Закарпаття Мирослава Голонич розповіла про склад Великодного кошику Закарпаття.
«У мене кошик високий. Головною була паска – не солодка, прикрашена. Ставили теж пташки, косички. Хтось ставив із того ж тіста, що і було, але деякі ставили просто з прісного тіста. Обов'язково ставився шовдарь, який мав бути холодного копчення. Моя бабуся робила солодку грудку. Це була моя улюблена страва з дитинства, яку я обожнювала просто», – згадує Мирослава Голонич.
Пані Мирослава розповіла, що також кладе у великодній кошик кисломолочний сир, ковбаску, писанки, хрін, буряк і свічку.
Усі присутні мали можливість дізнатися багато нових цікавих фактів про формування традиційних великодніх кошиків. З цікавістю обговорювалися відмінності у святкуванні Великодня в різних регіонах нашої країни.
Учасники активно спілкувалися та ділилися власними історіями про святкування Великодня у їхніх родинах.
Під кінець заходу було проведено смачну дегустацію пасок від представників Сходу та Заходу України, що дозволило порівняти різні рецепти.
Цей захід став чудовою можливістю відчути дух Великодня, пізнати українські традиції та разом зберегти нашу культурну спадщину.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
