стрічка

Як реформують жіночий футбол на Закарпатті

22 Січня 2022, 10:38
Як реформують жіночмй футбол на Закарпатті 325
Як реформують жіночмй футбол на Закарпатті

Футбол у Закарпатті завжди посідав ключове місце серед видів спорту за рівнем охоплення. Це стосується як вікових груп, так і відповідною кількістю тих, хто займається за цим напрямком, – розповідає Жіночий футбол УАФ.

Частково на це вплинув історичний фактор, адже історія закарпатського футболу бере свій початок з 1930-х років, коли наші клуби виступали у вищій лізі Чехословаччини. Після Другої світової війни вихованці футболу краю грали в складі різних команд на чемпіонатах СРСР та європейських кубках. При цьому ж футболісти брали участь у світовій та європейській першостях у збірній команді СРСР. Цей шлях було продовжено після проголошення незалежності України. Вихованці закарпатського футболу продовжили виступи у складі українських клубів та національної збірної. Водночас частина футболістів перейшла на тренерську роботу: вони очолили команди різних рівнів, зокрема і збірні.

Іншим важливим фактором у напрямку розвитку футболу у регіоні стала розгалужена мережа відповідної інфраструктури. Майже у кожному населеному пункті Закарпаття з радянських часів збереглися місцеві футбольні поля та майданчики різних розмірів і конфігурації. Політика тих часів була направлена на пропаганду спорту та селекцію спортсменів. Початок цієї роботи стартував саме з масового залучення дітей у дошкільному віці до тренувань з подальшим відбором до місцевих та обласних дитячо-юнацьких шкіл.

Сьогодні державна політика не змінилася. Футбол продовжує домінувати серед інших видів спорту за рівнем охоплення, однак змінилися підходи до формування базової складової. У 2020 році відбулися зміни в адміністративно-територіальному устрої країни, після чого фактично були ліквідовані спортивні школи районних рівнів через зміну бюджетоутворення. Трирівнева система підготовки (місто/село – район – область) змінилася на дворівневу (місто/село – область), у результаті чого ключовими стали обласні школи та школи у територіальних громадах. Ці зміни торкнулися також інфраструктури.

Таким чином, у регіоні сформовано фундамент виховання футболістів у межах дворівневої системи підготовки та залучення молоді до занять футболом.

Локомотивом розвитку цього напрямку в краї зараз є два професійних футбольних клуби: ФК «Минай», який виступає у Прем’єр-лізі, та ФК «Ужгород», який змагається у першій лізі.

Місце жіночого футболу у загальній системі розвитку цього спорту в Закарпатті

Насамперед тут важливо зазначити, що історію жіночого футболу в Закарпатті потрібно розглядати через призму його існування у реаліях радянського режиму. На відміну від чоловічого жіночий футбол до 1989 року не мав жодних перспектив. Окрім цього, тодішнє керівництво Держкомспорту СРСР у 1970-х роках прийняло постанову про заборону окремих видів спорту для жінок. Серед переліку був і футбол. Тоді вважали, що такі фізичні вправи «негативно впливають на жіночий організм». Однак розпочалися зміни в цьому напрямку на пострадянському просторі: 1989 року створили Асоціацію жіночого футболу.

Беручи до уваги історичний фактор, порівнювати розвиток жіночого та чоловічого футболу в області немає сенсу, адже різниця тут майже 70 років. Саме тому можна упевнено констатувати, що з часів проголошення незалежності України жіночий футбол у Закарпатті фактично тільки існував, і, на відміну від чоловічого, повноцінно не функціонував та не розвивався.

До 2020 року з представниць, що займалися таким спортом, в області можливо було б зібрати до 10 команд з різних районів та населених пунктів. Однак після ліквідації районних спортивних шкіл фінансування припинилося, разом з тим зникли тренери, яких і так було обмаль. Це був крок назад у розвитку футболу області, але він може бути лише підготовкою до стрімкого руху вперед. Далі справа за менеджментом самоврядування громад та області.

Попри такий стан справ декілька осередків все ж зберегли свою спроможність і продовжили тримати жіночий футбол у полі зору.

 
 
 
 
 
Посмотреть эту публикацию в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Публикация от СДЮСШОР Ужгород 💪⚽️ (@sdushor_uzh)


Євгенія Швечікова:

«Я почала грати у с. Королево у 2018 році у команді «Колос». На той час там була дівоча футбольна команда. Згодом вона перестала існувати і я почала шукати, де можна продовжити тренувальний процес. На змаганнях мене помітив тренер жіночої збірної команди Закарпаття і запросив виступати у складі збірної.

Там я познайомилася з ужгородською командою. Згодом переїхала в обласний центр, щоб мати змогу жити, працювати і тренуватися тут».

Роботу тоді організовували ентузіасти та справжні любителі футболу, допомагали їм Закарпатська асоціація футболу, підприємці, представники влади різних рівнів. Це дозволило обласній команді дівчат з футболу брати участь у всеукраїнських змаганнях. Саме таке формулювання можна застосувати для характеристики виступів команд нашого краю. Про досягнення найвищого рівня результатів, на жаль, не йшлося через ряд об’єктивних та суб’єктивних факторів.

Жіночий футбол потребує окремих умов, підходів у тренувальному процесі, фізичній, морально-психологічній підготовці тощо. Як показує практика, частина дівчат займається не завдяки, а всупереч різним обставинам.

Нестача фахового тренерського складу, надання місць для тренування дівчат за залишковим принципом, відсутність цілеспрямованої роботи чиновників, нульова промоція жіночого футболу як виду спорту – все це нівелювало будь-які перспективи розвитку напрямку.

Тож звідки все ж таки з’являлися дівчата для комплектування збірної області та окремих малочисельних команд у районах? Відповідь насправді проста: у місцевості, де дозвілля мало вузькі рамки, спорт виходив на передові позиції. Хлопці грали у футбол всюди: від шкільних коридорів на перервах до матчів на сільських та міських стадіонах. Поряд з ними зростали й дівчата, які активно грали разом з юнаками.

Анастасія Лукачина:

«Мої батьки спортсмени: батько – борець, а мама займалася кульовою стрільбою. У молодших класах я завжди вирізнялася серед інших дівчат: вони на уроках фізкультури грали у волейбол, а я йшла разом з хлопцями, бо надавала перевагу футболу. Після уроків залишалася та грала з юнаками вже на стадіоні.

Пізніше я почала шукати команду і знайшла ЗОДЮСШ, в якій тренерами були Крістіна Костевка та Федір Варга. На той час там грали старші дівчата, однак радо прийняли мене у свій колектив.

Часто чула від хлопців, які тренувалися у футбольних командах, що це не жіночий спорт, що ми не можемо грати і не маємо перспектив. Було багато скепсису та навіть іноді насмішок. Це завжди дратувало, однак у той самий час мотивувало мене. Ми так само тренуємося і викладаємося на футбольних полях».

У молодому віці фактично відсутні поняття «жіночого» та «чоловічого» спорту як окремих інституцій зі сталою практикою. Саме тому на подвір’ях та полях почали самостійно формуватися команди для гри у футбол за участю обох гендерів. У селах та містах з’явилися дівчата, які з дитинства були сповнені бажання грати у футбол.

Вікторія Баник:

«Розпочала грати у футбол разом із хлопцями у дворі та у школі, коли була у молодших класах. Пізніше батьки зрозуміли, що мені подобається грати, та порадили шукати команду. Так я опинилася в ЗОДЮСШ Ужгород.

Сьогодні навчаюся у Словаччині та тренуюся там. Однак періодично приїжджаю в Ужгород, щоб тренуватися з командою СДЮСШОР та брати участь у змаганнях у складі своєї рідної команди.

Дівчата дуже радіють позитивним змінам. Нарешті на нас звернули увагу, і сьогодні ми маємо гідні умови для тренування та високоякісну тренувальну базу. Упевнена, що згодом досягнемо своєї мети і розпочнемо виступи у першій лізі».

Уже у старших класах дівчата після років гри разом із хлопцями фактично перебувають на такому ж рівні розуміння гри, технічної підготовки та командної установки. Поступаються вони ж лише за критеріями швидкості та загальної фізичної підготовки, але це питання тільки фізіологічне.

Саме тому час переходити у тренувальний та змагальний процес серед дівчат. І тут з’являються проблеми, про які було вище зазначено.

У населених пунктах здебільшого відокремлюються 1-2 дівчини, які не мають ігрової практики, окрім зборів обласної команди перед виїздом на контрольні матчі. Звичайно ніяких місцевих, а тим більше обласних регулярних першостей не проводилося.

Про повноцінний командний тренувальний процес не йшлося, тому залишалося підтримувати існування жіночого футболу в регіоні, щоб все ж таки забезпечити можливість виступів тим дівчатам, які прагнули грати на обласному та всеукраїнському рівнях.

Таким чином станом на 2021 рік у Закарпатті функціонували три повноцінні команди: ЗОДЮСШ (Ужгород), ДЮСШ (Хуст) та «Верховиночка» (Міжгір’я). Вони комплектувалися дівчатами з різних районів області, які періодично тренувалися та викликалися до складу збірної команди області.

Варто зазначити, що попри відсутність системної роботи по розвитку жіночого футболу в Закарпатті за минулі десятиліття кілька наших представниць все ж таки були помічені командами вищої ліги жіночого футболу України та закордонними клубами. Завдяки цьому дівчата грали на найвищому рівні й продовжують виступати за такі клуби як «Динамо» Київ, «Маріуполь», молодіжну та національну збірні України.

Революційні зміни у жіночому футболі України

З часом функціонери Української асоціації футболу, аналізуючи досвід Європи та США, прийшли до висновку, що жіночий футбол недооцінений у нашій країні та має великий потенціал.

Виконавчий комітет Української асоціації футболу (УАФ) 5 березня 2020 року затвердив стратегічний план розвитку в Україні жіночого футболу на 2020-2024 роки.

На цьому ж засіданні також прийняли формат упровадження вимог стосовно підтримки професійними футбольними клубами жіночих і дівочих команд.

Відповідно до документа у сезоні 2020/2021 клуби УПЛ та першої ліги ПФЛ мають зареєструвати не менше 20 футболісток до шістнадцяти років. У сезоні 2021/2022 клуби УПЛ та першої ліги ПФЛ мають зареєструвати не менше тридцяти футболісток до 17 років та підписати угоду про співробітництво з жіночою командою вищої/першої/другої ліги чемпіонату України серед жінок або мати у структурі клубу жіночу команду вищої/першої ліги чемпіонату України серед жінок.

Таке рішення стало революційним в українському футболі й активізувало адміністративні та управлінські процеси, що своєю чергою направило жіночий футбол у напрямку всебічного розвитку. Футбольні клуби УПЛ та першої ліги ПФЛ почали формувати команди, тренерський склад, забезпечувати фінансування та якісний тренувальний процес. Чемпіонат України розділився на дві ліги: вищу (у складі 11 команд) та першу (у складі 18 команд).

Конкуренція постійно зростає. Разом з тим постійно підвищується професійний рівень футболісток та Національної збірної жіночої команди України.

 
 
 
 
 
Посмотреть эту публикацию в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Публикация от СДЮСШОР Ужгород 💪⚽️ (@sdushor_uzh)


Стратегія розвитку жіночого футболу в Закарпатті

Стратегічний план розвитку в Україні жіночого футболу на 2020-2024 роки передбачає роботу на загальнонаціональному рівні. Генерувати роботу на місцях повинні громади, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування спільно з регіональними асоціаціями футболу.

Стало зрозумілим, що системні зрушення у цьому напрямку можливі виключно у результаті об’єднання зусиль зацікавлених сторін в області. Очолили цей процес Закарпатська обласна державна адміністрація та обласна рада, які поставили перед собою відповідне завдання і взяли на себе відповідальність за реформування жіночого футболу.

На початку вересня у регіоні був проведений комплексний аналіз стану розвитку жіночого футболу, переглянуто ряд матчів збірної команди області, турніри серед місцевих команд та тренувальні процеси у різних районах краю. Водночас тривали консультації з провідними фахівцями Закарпатської асоціації футболу, Всеукраїнської асоціації жіночого футболу, тренерами команд, професійними футболістками, ветеранами спорту та іншими.

Враховуючи результати комплексного вивчення питання, визначено, що найбільш ефективним шляхом реформування жіночого футболу в області є перекомплектування команди у три вікові групи на базі вже діючої, яка входить до складу Обласної дитячо-юнацької спортивної школи. Саме ЗОДЮСШ (Ужгород) була визначена найбільш дієздатною командою в області.

Очолювала та направляла дівчат на той час тренер Крістіна Костевка – у минулому професійна футболістка. Спортсменка знайшла у собі сили та необхідний ресурс, щоб забезпечити дівчатам гідний тренувальний процес за тих умов, які існували у розрізі функціонування обласної школи. Саме тоді фактично формувався фундамент розвитку жіночого футболу.

Крістіна Костевка:

«Я розпочала свій шлях у футболі з вулиці, як і більшість дівчат того часу.

Батьки допомагали всіляко, записували на гімнастику та інші секції. Разом з тим бачили, що для мене саме футбол був пріоритетом. Тому вирішили підтримати мене і в 2005 році, коли мені виповнилося 12 років. Після короткої розмови батьки сказали, що час шукати футбольну команду. У той же вечір зв’язалися з тренером, який займався з дівчатами в Ужгороді, – відомим закарпатським фахівцем Варгою Федором Золтановичем.

Для мене перші матчі у складі команди ЗОДЮСШ були переломними: я грала з дівчатами, які були значно старшими за мене. Однак захищати честь області ми виходили разом, взявшись за руки. Це незабутні враження. Завдяки цим дівчатам я багато чого навчилася».

Додає, що у 2005 році інфраструктури для тренувань дівчат майже не було: займалися на полі в одному з училищ міста. Поле було занедбане: кожного разу самі ставили сітки на ворота, обривали траву. Однак на той час був дуже дружній колектив, всі підтримували одна одну. Іноді навіть пропускали навчання, щоб встигнути на тренування. Пізніше побудували майданчики біля «Юності», то вже почали грати там. Взимку ж давали дві години на тиждень для тренування у спортивному залі.

«За час своєї кар’єри гравця мені вдалося пограти і за кордоном, зокрема і в різних командах Словаччини.

Майже через 10 років, у 2014 році, завдяки Федору Золтановичу я приєдналася до команди вже як тренер. Коли я розпочала роботу, керівництво ОДЮСШ повідомило, що мені потрібно шукати самій місце для тренувань. Я почала відвідувати загальноосвітні школи, зверталася до директорів з проханням допомогти та дати доступ до майданчиків чи спортивних залів. Майже усі відмовляли, однак були і ті, які пішли на зустріч. Нам виділили суботу та неділю в одному з навчальних закладів, але тільки ранішні години. Я дуже хвилювалася, що дівчата через такий графік перестануть відвідувати тренування, однак юні футболістки ходили постійно», – наголосила тренерка.

У 2017 році відбувся чемпіонат області серед дівчат з футболу. Тоді могло зібратися одинадцять команд, однак цей турнір відбувався в один день через відсутність фінансування на транспортування футболісток, проживання та харчування.

«За час, який я у футболі, постійно чула нарікання та слова зневіри від різних функціонерів у свій бік та дівчат. Майже ніхто не вірив у наш успіх. Я стійко тримала цю критику, однак ніколи не терпіла, коли ця зневага йшла у бік мої дівчат. До нас на майданчик приходили дорослі чоловіки і виганяли нас з тренування, у нас забирали час, тому що хтось його займав за домовленістю з функціонерами. Ми грали на бетоні, на гумі у 40 градусів тепла влітку, просто бігали, якщо нам не давали поле. Однак дівчата ніколи не здавалися. Саме це давало мені сили. Якщо вони можуть, то чому я повинна здаватися. Так ми і трималися.

Були випадки, коли приходили різні чиновники, обіцяли нам підтримку. Однак крім фото на офіційних заходах та озвучення їхніх імен на відкриттях з словами подяки не відбувалося нічого. Про нас забували на наступний день. Бували випадки, коли меценати обіцяли допомогу в організації турнірів, але вони просто зникали в останній день. Часто доводилося віддавати усі свої гроші, щоб покрити витрати. Бували випадки, коли доводилося закладати у ломбард прикраси, щоб заплатити за ті чи інші змагання.

Реформа жіночого футболу, яка започаткована у 2021 році в області є прикладом ефективної реформи. Ми отримали сучасну матеріально-технічну базу, гідні умови для тренувань, відновлення та проведення офіційних матчів. Я радію тому, що влада та небайдужі люди звернули увагу на нас та жіночий футбол загалом.

В області багато дівчат в усіх районах. Однак катастрофічна нестача фахових тренерів.

Закарпатські вихованки сьогодні грають у командах першої та вищої футбольної ліги таких як Львів, Маріуполь, Київ тощо.

Наша мета – підготувати команду та розпочати виступи у першій лізі України», – зауважила Крістіна.

Наступне питання, яке потребувало вирішення, – наявність інфраструктури для тренувань і підготовки, а також забезпечення штатними тренерськими посадами для кожної окремої вікової групи дівчат. Команда ОДЮСШ на той час тренувалася на поліуретановому майданчику для мініфутболу СК «Юність», при цьому у спортсменок був лише один тренер на всі вікові групи, а матеріально-технічне забезпечення було мінімальне.

За таких умов питання розвитку було виключеним. Чемпіонати проводяться на стандартному футбольному полі, тому неможливо було якісно підготувати команду до виступу в таких умовах. Але навіть попри це дівчата виступали та здобували перемоги у різних турнірах. Саме цей фактор вказував на наявність потенціалу дівочої команди, у якої мотивація переважала над труднощами, з якими доводилося стикатися щоденно.

З початку певний дисонанс викликало функціонування двох паралельних структур обласного підпорядкування, які займаються підготовкою футболістів. Крім відділення футболу в ОДЮСШ функціонує Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з футболу «Спартак» (СДЮСШОР), яка також базується в Ужгороді.

СДЮСШОР заснована у 1985 році, має власну тренувальну базу високого рівня з необхідним матеріально-технічним забезпеченням. Школа має стадіон для офіційних матчів з трибунами, тренувальне поле з натуральною травою, майданчик для мініфутболу зі штучним покриттям, майданчик для гри у футбол на піску, спеціальні тренажери та майданчики для гімнастичних вправ, адміністративний корпус, навчальні класи для теоретичної підготовки, спортзал для загальної фізичної підготовки, гуртожиток з господарськими приміщеннями, кухнею, рекреаційний центр, роздягальні, стоянки тощо. Тут працює 13 тренерів та виховуються більше 450 спортсменів.

Школу очолює закарпатський фахівець Вадим Дьордь.

Для систематизації тренувального процесу дівчат у Закарпатті було вивчено досвід жіночих команд першої та вищої ліги футболу України, налагоджено партнерські зв’язки з керівництвом Всеукраїнської асоціації жіночого футболу.

Після консультацій з керівництвом школи, засновниками та футбольними фахівцями прийняли рішення щодо доцільності інтегрування дівочого футболу у структуру СДЮСШОР з відповідними організаційно-штатними змінами.

На початку грудня 2021 року до складу СДЮСШОР введено структуру, яка відповідає за підготовку дівчат, що стало початком нової сторінки історії жіночого футболу краю.

Організація тренувального та навчального процесу дівчат у межах нової програми підготовки СДЮСШОР

На момент інтегрування дівочої команди до складу СДЮСШОР кількість футболісток вже нараховувала близько 20 осіб. Дівчата були різного віку від 10 до 18 років, з різним рівнем підготовки та досвіду.

З урахуванням того, що в області була фактично відсутня підготовка жіночого футболу, перед менеджментом СДЮСШОР було поставлено завдання створити таку структури на базі власного багаторічного досвіду підготовки хлопців.

Нова структура підготовки була поділена на три основні групи: молодша (від 5 до 7 класу), середня (8 та 9 класи) та старша (від 10 класу і старше).

Одним із головних напрямків було визначено добір та підготовку дівчат від п’ятого до сьомого класів закладів освіти для формування молодших груп.

Тренування кожної групи дівчат у визначених вікових категоріях вимагають різного підходу. Тому для ефективної роботи у штаті школи було передбачено три тренерські посади.

Для популяризації жіночого футболу та набору дівчат у тренувальні групи тренери розробили план роботи у навчальних осередках Ужгорода, комунікації з батьками та керівництвом закладів освіти.

Після завершення інтегрування дівочої команди до складу СДЮСШОР останні отримали можливість використовувати тренувальну базу «Спартак», яка є унікальним об’єктом, який не має аналогів в Закарпатській області.

У зимовий період для тренувань використовуються спортивні зали для ігрових видів спорту комплексу «Юність».

Водночас для проведення спеціальних тренувань злучено окремих фахівців СДЮСШОР, зокрема тренерів для воротарів, тренера з гімнастики тощо.

Для підвищення рівня фахової майстерності тренерського складу фахівців залучають до спеціальних тренерських курсів за програмою «С»-диплому Асоціації футболу України.

 
 
 
 
 
Посмотреть эту публикацию в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Публикация от СДЮСШОР Ужгород 💪⚽️ (@sdushor_uzh)


Анастасія Сірмай:

«У 2014 році у складі ФК «Моршин» я виграла першу лігу. Тоді я навчалася у 11 класі. Після закінчення чемпіонату мене запросили до Харківського клубу «Житлобуд – 2», який був одним з лідерів вищої ліги. Там я продовжила навчання, тренування та виступи.

У Харкові система жіночого футболу базується у спортивному інтернаті з чотирирічним терміном навчання, профосвіті з дворічним терміном навчання та державній академії з п’ятирічним терміном навчання.

На мою професійну думку як колишнього гравця, реформа жіночого футболу, яка започаткована у 2021 році в Закарпатті, є дуже прогресивною і точно дасть високий результат. Коли я залишала Закарпаття, то тут фактично не було нічого, не було ніякої системності.

Матеріально-технічна база, яка сьогодні доступна дівчатам для підготовки, відповідає базам підготовки топових жіночих футбольних клубів України вищої ліги. Залишається тільки набирати дітей та систематизувати тренувальний процес у різних вікових групах.

Щиро радію тому, що маю можливість розвивати жіночий футбол у себе вдома, у моєму рідному Ужгороді та Закарпатті».

Не менш важливим завданням, яке потрібно було вирішити у процесі реформи – залучення до якісного тренувального процесу дівчат з інших районів Закарпатської області. Стимулювання громад до створення умов для занять футболом на своїх територіях – критично важливий компонент.

Зважаючи на успішний досвід навчально-тренувального процесу СДЮСШОР було вирішено розширити тренувальний процес і включити у цей компонент навчання у спеціалізованому закладі освіти.

В області успішно функціонує Ужгородська загальноосвітня спеціалізована школа-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів, на базі якої створено умови для постійного проживання, харчування, навчання та тренування спортсменів з гандболу та футболу.

Діти вступають на навчання з 8 класу і навчаються до 11 включно. Цей осередок є одним з кращих в області за рівнем навчання учнів, а фахівці мають великий досвід організації навчально-тренувального процесу. До грудня 2021 року у спортивних класах навчалися дівчата й хлопці, що займаються гандболом, а також хлопці-футболісти.

З огляду на всі складові, умови, поточний стан реалізації стратегії розвитку жіночого футболу та після відповідних консультацій з адміністрацією УЗСШІ з ПВОП, засновниками навчальних закладів було прийнято рішення щодо залучення до навчання у спортивних класах дівчат-футболісток за визначеною квотою у класах для футболістів.

Таким чином, вперше в історії Закарпаття було створено можливість відбору кращих футболісток області з різних районів та їхнє інтегрування у навчально-тренувальний процес СДЮСШОР на постійній основі з проживанням в Ужгороді.

Цей процес вже реалізовується і вступ до школи-інтернату перших дівчат очікується вже у січні 2022 року.

Підбиваючи підсумки проробленої роботи фахівцями на всіх рівнях, можна впевнено сказати, що Закарпаття отримало унікальну можливість зробити якісний ривок у розвитку жіночого футболу та створити платформу для розвитку інших видів спорту. За формою і змістом ця позитивна динаміка стала можливою завдяки своєчасним та ефективним управлінським рішенням, а також підтримки на обласному рівні, якісній фаховій роботі менеджерів та тренерів на місцях. Загальна мета та завдання об’єднали зусилля усіх сторін.

Нині разом з юнаками школу вже набирають групи для дівчат віком від восьми до 16-ти років. Тренерами-викладачами призначено відомих на теренах Закарпатської області та України колишніх професійних футболісток Анастасію Сірмай, Вікторію Рапу та Крістіну Костевку.

Навчально-тренувальні заняття будуть проходити на стадіонах міста Ужгород «Спартак», «Авангард» та СК «Юність»: Сірмай Анастасія (дівчата 2011-2013 р.н.), Рапа Вікторія (дівчата 2007-2010 р.н.) та Костевка Крістіна (дівчата 2003-2006 р.н.).

Заступник голови

Закарпатської облдержадміністрації

Ігор ШИНКАРЮК

 

Коментар
20/05/2022 П'ятниця
20.05.2022
19.05.2022