Заслужений лікар України, музикант, диригент хору: яким був видатний свалявчанин Мирослав Чайковський
-
-
>
-
>
-
>
1454
Користувач мережі Фейсбук Игорь Калашников поділився в дописі на своїй сторінці, цікавою біографічною інформацією про видатного Свалявського лікаря, музиканта, композитора - Мирослава Чайковського. Ось, що він пише:
Мирослав Чайковський - народився 19 лютого 1927 року в селі Дубриничі Перечинський район в сім'ї вчителя .
Свалява: Ще за життя Мирослава Чайковського керований ним хор називали його ж ім’ям.
Мирослав Чайковський був професіоналом що в медичній галузі, а що в царині хорового мистецтва. Підтвердження цьому — два високі звання: «Заслуженого лікаря України» і «Заслуженого працівника культури України». Подібного іншого факту в нашому краї наразі не пригадую.
Ми схильні помічати велич талановитих людей чомусь тільки з віддалі років. У прикладі з лікарем і музикантом Мирославом Чайковським однозначно було по-іншому. У далекому 1953 році по закінченні медичного факультету Ужгородського держуніверситету (паралельно в Ужгородському музучилищі здобув фах по класу «народні інструменти») приїхав за направленням на роботу в Сваляву лікарем райлікарні. Ще й не встиг розпакувати свої холостяцькі валізи, як викликає в райком партії секретар по ідеології Мурат Мамутов: «Знаємо, що, крім лікарської освіти, маєте ще й спеціальність музиканта. Як дивитесь на ідею створення при районному Будинку культури самодіяльного хору?..»
Двадцятишестилітній Чайковський, здається, цього моменту тільки й чекав — починає формувати склад хору, про який згодом заговорили не тільки в районі, але й на рівні області. Про ті роки згадує беззмінна староста колективу Галина Медвідь: «Мирослав Степанович жадібно прагнув високої майстерності. Бувало, нову пісню вивчали частинками (починали зі складнішого, завершували простим) і не помічали, як складався цікавий репертуар...».
«Він якось по-особливому любив пісню. Чи не від рідного нянька Степана Івановича в нього це. Улюблену батькову пісню «Чом, чом, земле моя» хор під керівництвом Мирослава Степановича виконував чи не на всіх своїх концертах... У Сваляві, Ужгороді, Львові, Києві, Москві, Владикавказі, у словацьких Свиднику і Камйонці, в угорській Кішварді, — це вже зі спогадів його дружини Ольги Василівни, постійної учасниці хору. - Мирослав Степанович щасливішим став, коли в 1992 році організував ще один хоровий колектив - церковний (греко-католицької громади). Він майже не випускав з рук літургію. Все осмислював, пропускав через свою душу й свідомість.»
Духовні піснеспіви додавали музиканту енергії, працювати доводилось багато... На одній з репетицій церковного хору Мирослав Чайковський знепритомнів. Справжній майстер раптово пішов із життя - та залишилися жити його пісня, його дух. Самодіяльний народний хор Свалявського районного Будинку культури носить його ім'я, хоча ще за життя самого музиканта й диригента колектив називали не інакше, як хором Чайковського. Він залишив добрий мистецький грунт, на якому велику справу Мирослава Чайковського спочатку продовжив Петро Сокач, а тепер її плекає Федір Турянин.
19 лютого йому виповнилося б 94 На жаль, судилося так, що його пісня залишилася недоспіваною. Та добре, що її підхопили інші.
